Повстанське військо Максима Залізняка та Івана Ґонти 21 червня 1768-го захопило Умань, яку захищало військо київського воєводи Салезія Потоцького. В "Уманській різні" загинуло до 2 тис. юдеїв, католиків та уніатів.
Козацький загін Максима Залізняка у червні 1768-го вирушив із Холодного Яру під Чигирином в похід проти поляків. В Україні почалась Коліївщина. Окрім сучасної Черкаської, Кіровоградської, Київської областей, Коліївщина охопила значну частину Брацлавщини, теперішнє Поділля, поширювалася на Лівобережжя.
У місті Умань ховалося понад 10 тис. поляків і євреїв. Дізнавшись про наближення до нього гайдамаків, польський губернатор Умані Рафал Младанович вислав проти них свою козацьку команду під командуванням сотника Івана Ґонти. Але Ґонта перейшов на бік гайдамаків. 18 червня загони гайдамаків підійшли до міста. Міщанам відстояти місто не вдалося.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гайдамакам випалили тавра на чолі і вислали на каторгу в Сибір
Стався страшний погром шляхти й євреїв, під час якого загинуло майже 2 тис. людей. Младанович був убитий, але Ґонта врятував його дітей. За спогадами очевидців, усе місто перетворилось на криваву бійню. Цю подію назвуть "Уманською різаниною".
Переможці зібрали в Умані раду, на якій Залізняка проголосили гетьманом, а Ґонту полковником уманським. Уманщину поділили на сотні, уніатам запропонували або прийняти православ'я, або покинути край. З-під Умані повстанці вислали відділи на Поділля, на Волинь і на Полісся.
1768-го російські частини оточили повстанський табір в Умані і по-зрадницькому схопили керівників повстанців Залізняка і Ґонту, а їхні загони роззброїли. Гайдамаків тисячами вішали, відтинали їм голови, садили на палі.
Іван Ґонта був страчений. Залізняка та інших учасників повстання судила Київська губернаторська канцелярія. Вони були засуджені до тілесного покарання - удари нагаєм, виривання ніздрів, випалення тавра на чолі й щоках і заслання на досмертну каторгу в Сибір.
3 
1
Коментарі