2 квітня 1790 року після 12 років тюремного ув'язнення і року примусового лікування у божевільні письменник маркіз де Сад вийшов на свободу. Через 11 років його знову заарештували і помістили у ту ж психіатричну лікарню. Там він прожив решту свого життя.
Донасьєн Альфонс Франсуа де Сад народився в заможній родині. Підлітком почав ходити в будинки розпусти. Бив повій і змушував терпіти біль. Майже насильно його оженили на 23-річній дворянці Рене-Пелажи. Але де Сад закохався в її молодшу сестру Луїзу. Постійно зраджував. Напередодні Великодня 1768-го де Сад спокусив жебрачку Розу Келлер. Зґвалтував, відшмагав, рани залив воском. Того ж року його недруги пишуть анонімний лист у суд: "Маркіз дав бал для знаті. Пригощали шоколадними цукерками. Насправді це була "шпанська мушка" – сильний афродизіак. Аристократи наїлися цукерок і запалилися. Бал перейшов в оргію, що тривала до ранку". Іншим разом підсипав збуджувальну речовину трьом повіям. Разом зі слугою влаштував оргію. Жінки отруїлися й поскаржилися до суду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Південна Корея заборонила маркіза де Сада
13 років його утримують в ув'язненні в замку Венсенн. Не дають книжок і паперу. Він пише п'єсу "120 днів Содому" на 20-метровому рулоні туалетного паперу. Під час Французької революції 1789-го з Маркіза знімають усі звинувачення. Він ставить свої п'єси в театрі. Інтерес до жінок втрачає тільки на схилі літ. Останні 13 років живе у притулку. Всю енергію витрачає на написання комедій і п'єс, які ставить місцева трупа. Подивитися на вистави божевільних з'їжджається паризький бомонд.
Маркіз де Сад помер від астматичного нападу в божевільні Шарантоні 2 грудня 1814-го. Місцевий священик відспівав де Сада за християнським звичаєм, його поховали на цвинтарі Сен-Моріс.
1 
1
Коментарі