Максим Рильський сидів у Лук'янівській тюрмі

3

Фото: Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

19 березня 1895 року у сім'ї етнографа і публіциста Тадея Рильського в Києві народився поет, письменник та перекладач Максим Рильський.

Його мати родом із села Романівка – сучасного Попільнянського р-ну Житомирської обл. – яким володіли Рильські. Дітей навчали читати і писати українською мовою. Їхній дім відвідували композитор Микола Лисенко, етнограф Дмитро Ревуцький, актор Панас Саксаганський, фольклорист Олександр Русов.

У 1902 році Тадей Рильський помер, родина переїхала з Києва до Романівки. Максим займався з учителями вдома. У 13 років вступив до приватної гімназії в Києві. 1910-го видав збірку віршів "На білих островах". "Відтоді я почав вважати себе справжнім літератором", – згадував він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тадей Рильський надавав селянам юридичні консультації

Максим Рильський вчився у медичному факультеті Київського імператорського університету Святого Володимира. За три роки перевівся на історико-філологічний факультет Народного університету. Не закінчивйого через революцію. Займався самоосвітою, вчив мови. Працював у садовому відділі земської управи у Сквирі – тепер райцентр на Київщині.

У 1920-х роках Рильський долучився до київського угрупування неокласиків. Вони впроваджували у своїй творчості форми та методи грецького й римського мистецтва. Видав збірки "Синя далечінь", "Поеми", "Крізь бурю і сніг", "Де сходяться дороги". Майже не писав про радянську дійсність. Працював вчителем у Другій залізничній трудовій школі Києва. Жив на квартирі у колиш­нього жителя Романівки Івана Очкуренка. Закохався в його дружину Катерину, яка старша на 9 років. Попросив вийти за нього заміж. Та погоджується, якщо Рильський всиновить її сина 6-річного Георгія. Укладають шлюб 12 липня 1926-го. У 1930 році у них народився син Богдан.

Наступного року Максима Рильського арештували за вигаданими обвинуваченнями в націоналізмі. Чотири місяці просидів у Лук'янівській тюрмі в Києві. Після виходу видав поетичну збірку "Знак терезів". У ній прославляє СРСР і комунізм. Інших неокласиків Михайла Драй-Хмару, Павла Филиповича та Миколу Зерова репресують.

З початку Другої світової війни евакуювався до Уфи в Росії, потім до Москви. 1943-го став членом Комуністичної партії й академіком. Наступного року очолив Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У 1946 році став депутатом Верховної Ради СРСР. Газета "Радянська Україна" друкує статтю "Про націоналістичні помилки Максима Рильського", де його звинувачують у "буржуазному об'єктивізмі, відсутності більшовицької партійності і забутті істини". У 1960 році отримав Ленінську премію за збірки віршів "Далекі небосхили" і "Троянди й виноград". Перед тим двічі отримував Сталінською премією в галузі літератури й мистецтва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У музеї Рильського співали заборонені колядки

Рильський жив у власному будинку в Голосіївському районі Києва. Усе життя захоплювався полюванням. Тримав мисливських собак. Видав 35 збірок поезії. Найпопулярніші – "Літо", "Україна", "Збір винограду", "Слово про рідну матір", "Троянди й виноград", "Голосіївська осінь" та "Зимові записи". Робив переклади з французької, російської та польської мов. Писав наукові праці з мовознавства та літературознавства.

24 липня 1964 року Максим Рильський помер у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Більше про Максима Рильського читайте у журналі "Країна" за 12 березня 2020 року.

×