Точної відповіді на запитання, коли і чому перші люди стали ходити на двох ногах, немає досі. Нове дослідження археологів з Йоркського університету тільки підлило масла у вогонь дискусій, повідомляє nauka21vek з посиланням на Latinos Post.

Причина переходу до прямоходіння - порізаний рельєф місцевості Східної та Південної Африки. Переміщатися по території, "здибленої" виверженнями вулканів і зрушеннями тектонічних плит, зручніше на двох ногах, ніж на чотирьох лапах.

"Попередні теорії, що говорять про адаптацію людини до умов лісу або савани, ми ставимо під питання. Важливіше були фізичні переваги, які давала нерівна місцевість - де якраз і були виявлені викопні останки перших гомінід". Людина, що дерлася нагору, "переслідувала свою здобич по горах і долах, не розбираючи дороги, і саме так стала спритним, швидким, витривалим, двоногим атлетом, якого ми знаємо", - пишуть автори в журналі Antiquity.

Доти найпопулярніша теорія свідчила, що встати на дві ноги людей змусили кліматичні зміни, через які порідшав деревний покрив - ареал проживання людиноподібних мавп.

Перехід від чотирьох до двох кінцівк (в якості засобів переміщення) мав ряд цікавих побічних ефектів: дві вільні руки, наприклад, допомогли людям більш ефективно використовувати знаряддя.

"Пересічена місцевість з різноманітністю форм рельєфу також поліпшила вміння орієнтуватися в просторі і спілкуватися один з одним, що рухало вперед прогрес у розвитку мозку і соціальних функцій - таких, як співпраця і робота в команді. Наша гіпотеза пропонує нову, життєздатну альтернативу традиційним гіпотезам кліматичних змін і рослинного покриву. Вона пояснює всі ключові процеси в еволюції гомінід і пропонує більш переконливий сценарій, ніж традиційні гіпотези", - стверджує доктор Ізабелль Уіндер (Isabelle Winder).

×