Провідника українських націоналістів Степана Бандеру 5 липня 1941 року в Кракові заарештувало гестапо. Через 4 дні його разом із дружиною Ярославою і тримісячною дочкою Наталкою відправили в Берлін - під домашній арешт.
15 вересня 1941 року їх етаповано в тюрму на Ліхтерфельде-Ост. Згодом ув'язнили до концтабору Заксенхаузен, де Бандеру тримали до листопада 1944 року.
Його затриманням займався шеф політичної поліції Третього Рейху Генріх Гіммлер. Завдання отримав на нараді у нацистського лідера Адольфа Гітлера - розібратися з ситуацією щодо Українського державного правління і проголошення Української держави у Львові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Бабиному Яру розстріляли українських націоналістів
З початку січня 1942 року до серпня 1944 року Бандера перебував у спеціальному блоці № 9 Целленбау для осіб високого статусу концтабору Заксенхаузен. Поряд із його була камера сина норвезького мандрівника Нансена – Одда.
Ян Ольшевський, прем'єр-міністр польського уряду в 1991-1992 роках, закликав не звинувачувати Степана Бандеру у Волинській трагедії. Політик заявив, що вважає Бандеру мислячим політиком. Він би не допустив Волинську трагедію, бо розумів її значення для радянської влади. Про це Ольшевський розповів у інтерв'ю виданню SE.pl
2 
1
Коментарі