Міністр оборони СРСР Дмитро Устинов 24 грудня 1979-го видав директиву, після якої Радянський Союз розпочав вторгнення до Афганістану.
Приводом стала боротьба з повстанцями-моджахедами. Радянським військам наказали підтримати урядові збройні сили.
"Прийнято рішення про введення деяких контингентів радянських військ, дислокованих в південних районах нашої країни, на територію Демократичної Республіки Афганістан з метою надання допомоги дружньому афганському народу, а також створення сприятливих умов для попередження можливих антиафганських акцій з боку сусідніх держав", - йшлося в директиві.
Наступного ранку кордон Афганістану перейшли перші радянські піхотні та десантно-штурмові частини. Один літак Іл-76, що перевозив їх, втратив керування та розбився під Кабулом з екіпажем на борту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Реабілітації не пропонували. Спиртним гасили спогади"
Директива не передбачала ведення активних бойових дій. Керівництво планувало, що війська стануть гарнізонами і візьмуть під контроль важливі промислові об'єкти, але вже за 2 доби довелося видавати дозвіл на вогонь у відповідь. Цього ж дня, 27 грудня, підрозділи КДБ СРСР штурмували президентський палац у Кабулі і вбили президента країни Хафізуллу Аміна. У газеті "Правда" написали, що Аміна забив розлючений натовп. Це дозволило ввести в країну "обмежений контингент" радянської армії.
Війна тривала до 15 лютого 1989-го. Афганістан втратив близько 1,5 млн населення країни.
15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Цього дня 1989-го завершилась радянська військова інтервенція в Афганістан. Через неї пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них дістали поранення і контузії, 3360 - загинули.
За часів СРСР українські військові брали участь у локальних війнах і збройних конфліктах на території Чилі, Іспанії, Єгипті, В'єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку, на острові Куба та в інших гарячих точках.
9 
35413
Коментарі