Радянський уряд 26 червня 1940-го передав румунському посланцю в Москві заяву з вимогою передачі Бессарабії Радянському Союзу. Цей ультиматум Королівство Румунія прийняла через два дні.
Інтерес Радянського союзу до Бесарабії був прописаний у німецько-радянському Пакті Молотова - Ріббентропа від 23 серпня 1939 року. Таємний протокол до нього передбачав розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР у Східній Європі. Королівство Румунія захопило ці землі 1918-го. Більшовики окупацію не визнали. Після захоплення Буковини та Бессарабії радянськими військами Румунія не стала протестувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Разом з Німеччиною війну захотіли розпочати ще 5 країн
Найближчий соратник Йосипа Сталіна Вячеслав Молотов вручив румунському посланцеві Давідеску ноту радянського уряду. Було написано: "Повернути Бессарабію Радянському Союзу" та "Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в межах визначених на карті, що додається. Відповідь дати до 27 червня". Румунський уряд звернувся за підтримкою до Королівства Італія, Німеччини і союзників по Балканській Антанті. Уряд Німеччини запропонував погодитися з вимогами СРСР та поступитися визначеними регіонами. Італійська сторона також.
28 червня коронна рада Румунії 21 голосами "за", при 6 "проти" та одному, що утримався, вирішила поступитися вимогам Радянського Союзу. УРСР отримала міста Чернівці та Аккерман, сучасний Білгород-Дністровський. Придністров'є виключили зі складу України.
Разом із територією Бессарабської губернії на цих землях заснували Молдавську РСР. Німці та румуни, що проживали у Північній Буковині та Бессарабії, переселялися до Румунії.
27 червня 1941-го Угорщина оголосила війну СРСР. Авіація завдала удару по Лавочному, Коломиї, Стрию, Надвірній та Станіславові. Щоб отримати формальний привід вступити у війну, угорські військові вдалися до провокації. Самі бомбардували міста Кошице у Словаччині, Мукачеве та Рахів на Закарпатті. Загинуло 30 осіб і 285 отримали поранення.
Підрозділи Угорщини були у складі 29 дивізій та 16 бригад союзників Німеччини — Фінляндії, Угорщини і Румунії.
Коментарі