Новгородський князь Ярослав Мудрий переміг у битві на річці Альта 24 липня 1019-го брата Святополка Окаянного. Останнього підтримували печеніги та поляки. Ярослав спирався на варягів - вихідців зі Скандинавії.
Князівські усобиці розпочалися одразу після смерті Київського князя Володимира Великого у 1015-му. Тоді, згідно літописів, Святополк захопив київський престол та убив братів Бориса, Гліба та Святослава. За це на Русі його порівняли з першим біблейним вбивцею - Каїном. Боротьбу проти брата очолив Ярослав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вбили онука правителя Києва
Спочатку він отримував поразку за поразкою від Святополка. Хотів тікати у Швецію до свого тестя короля Улофа III Шетконунга, але новгородські бояри переконали князя залишитись та зібрати нове військо. Кошти на скандинавських найманців збирали усі ільменські словени. Ярослав із новим військом рушив на Київ де 1019-го біля річки Альта й відбулась вирішальна битва.
Літописи не зберегли свідчень про неї. Відомо, що вона проходила вдень та була дуже великою і жорстокою. Святополк втік у Польщу де й помер. А Ярослав став Великим князем Київським. Остаточно утвердиться при владі лише 1036-го. До цього ділив її із братом Мстиславом Тмутараканським.
Князь Володимир Святославович почав правити у столиці Русі Києві 10 червня 978-го року. Розбудував і посилив державу, за що його назвали Великим. Останні роки життя Володимира затьмарила непокора синів. 1012-го повстає син Святополк з Турова. Князь кидає сина до в'язниці. Через 2 роки те ж саме чинить Ярослав з Новгорода, в майбутньому прозваний Мудрим. Володимир розпочинає підготовку походу на сина, але у розпалі готувань раптово помирає.
6 
1
Коментарі