Робоча група з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру закликала народних депутатів не допустити до пам'ятних заходів представників Росії. Просять підтримати державний проект упорядкування меморіального простору.
"Разом з ініціативною групою "Першого грудня" та Коаліцією реанімаційного пакету реформ виходимо з того, що народні депутати від правлячої партії, самі по собі не самостійні політичні фігури. Але, можливо, хтось з них все ж таки розраховує на подальше політичне життя, і їм має бути небайдуже ставлення до них і до їх діяльності громадян України. Хочемо донести до них, що зараз вони пішаки на службі російських олігархів. Так само і Офіс президента, який проводить російські інтереси у різних напрямках. Адже проблема Бабиного Яру не якась окрема, вона відображає загальний розвиток подій в Україні", - розповідає Gazeta.ua відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович.
Робоча група створила державний проєкт меморіалізації Бабиного Яру. Його доопрацювали згідно з зауваженнями 43 українських та іноземних рецензентів. Нині документ завершений та офіційно переданий до міністерства культури та Інституту національної пам'яті.
"Очікуємо подальших рішень від уряду. Міністерство культури та Український інститут національної пам'яті мають винести проект на громадські слухання. Та на заваді стоять люди з Банкової. Очільник Офісу президента Андрій Єрмак підтримує інший, російський приватний проєкт меморіального центру у Бабиному Яру. Він гальмує втілення державного. Тисне на міністерство культури та комітет Верховної Ради. Тому закликаємо депутатів і міністрів думати власною головою і дбати про свою репутацію", - каже історик.
Державну концепцію у Бабиному Яру не можливо втілити без проукраїнської влади.
"Шанс дочекатися затвердження та реалізації української концепції тотожний шансу, що в Україні врешті встановиться проукраїнська влада. Насправді, це може відбутися навіть за президентства Зеленського. Для цього потрібно тільки змінити коло його найближчих помічників і радників, які його тягнуть в бік Росії. Чи станеться це швидко – напевно що ні. Але російській агресії треба опиратися не лише у військовій площині, а й у економічній, і в ідеологічній", - додає Віталій Нахманович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це продовження російської гібридної агресії - оприлюднили звернення щодо меморіалу в Бабиному Яру
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики просять підтримати проєкти постанови № 5290 "Про додаткові заходи з ушанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту" та зміни державного бюджету на 2021 рік. Це дозволить створити Меморіальний простір пам'яті жертв трагедій Бабиного Яру та Голокосту.
"Цього року Україна відзначає 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Обов'язок держави – забезпечити гідне вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру та Голокосту, і позиція Верховної Ради України має важливе значення для реалізації цього завдання, - йдеться у зверненні. - Це питання набуває додаткового значення в умовах небаченого посилення гібридної агресії з боку Росії, яка включає не лише небезпечне брязкання зброєю біля наших кордонів, а й потужну інтервенцію до ідеологічного, зокрема пам'яттєвого, простору України. Одним з напрямів цієї інтервенції є наполегливе просування проєкту так званого Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", ініційованого та спонсорованого російськими олігархами Михайлом Фрідманом, Германом Ханом та Павлом Фуксом, очолювати який покликаний скандально відомий російський кінорежисер Ілля Хржановський. У цій ситуації єдиною альтернативою приватному російському проєкту може стати лише чітка державна позиція у питанні меморіалізації Бабиного Яру.
Робоча група при Інституті історії України розробила два документи, які стосуються гідного вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру: Концепцію створення Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру в історичній будівлі колишньої контори Єврейського кладовища по вул. Юрія Іллєнка, 44 та Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". Обидва документи пройшли широке рецензування серед вітчизняних та зарубіжних фахівців, після чого були відповідним чином доопрацьовані. Концепцію комплексного розвитку Бабиного Яру було презентовано на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 березня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кличка просять переглянути позицію щодо Бабиного Яру
Ми щиро вдячні 30 народним депутатам України – представникам різних фракцій, – які внесли до парламенту проєкт № 5290 Постанови "Про додаткові заходи з ушанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту" та проєкт № 5287 Закону "Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо створення Меморіального простору пам'яті жертв трагедій Бабиного Яру та Голокосту".
Проєкт Постанови № 5290 окреслює ключові завдання державної політики у сфері меморіалізації Бабиного Яру і містить доручення уряду:
– розглянути та затвердити проєкт Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру;
– розробити та подати на затвердження Верховної Ради України проєкт державної цільової програми, спрямованої на забезпечення комплексної меморіалізації Бабиного Яру;
– розширити межі та зони охорони Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", внести відповідні території та об'єкти до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Разом із тим документ наголошує на неприпустимості участі у будь-яких меморіальних заходах представників країни-агресора.
Законопроєктом № 5287 передбачається збільшення фінансування у 2021 р. Заповідника "Бабин Яр" на 300 млн. грн. з метою створення Меморіального простору пам'яті жертв трагедій Бабиного Яру та Голокосту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У суді вимагають зупинити зведення синагоги в Бабиному Яру
Запропоновані цими документами кроки сприятимуть реалізації державної політики пам'яті та охорони історико-культурної спадщини, забезпечать фінансування заходів з комплексної меморіалізації Бабиного Яру за рахунок коштів Державного бюджету України.
Висловлюємо вдячність членам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за рішення про підтримку проєктів Постанови № 5290 та Закону № 5287, ухвалені на засіданні 14 квітня.
Ми здивовані безпідставними спробами переглянути ці рішення, які виглядають відверто деструктивно і не мають логічного пояснення з точки зору відповідальної державної політики. Особливо цинічними є апеляції до, нібито, порушеного права всіх небайдужих брати участь в увічненні пам'яті загиблих жертв нацизму. Адже йдеться про громадян країни-агресора, які намагаються вчергове накинути Україні ворожі історичні міфи.
Ми закликаємо кожного члена Комітету керуватися при розгляді законодавчих ініціатив винятково фаховим підходом і національними інтересами України, не голосувати за спроби перегляду рішення Комітету про підтримку проєктів Постанови № 5290 та Закону № 5287 і всіляко сприяти ухваленню цих документів Верховною Радою України".
Провідна роль у меморіалізації Бабиного Яру має належати тільки державі. Хаотична побудова пам'ятних об'єктів громадськими організаціями шкодить меморіалізації. Таку позицію висловив Gazeta.ua керівник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
"Бажаючі можуть долучатися і допомагати. Будь то російські, американські, канадські чи будь-які інші олігархи. Але держава має грати першу скрипку в цій історії. Бо це обов'язок України - меморіалізувати жертв Голокосту. Це визначено нормативними актами. Приватні ініціативи не консолідують, не створюють наратив, який буде зрозумілий туристам. Не кажучи вже про загальне розуміння історії та події, яка відбулася", - зазначив Антон Дробович.
Коментарі