Українські дослідники у часи незалежності змогли розпочати вивчення впливу Голодомору на психологію українців.
"Бракує праць з історії Голодомору, написаних соціологами, соціальними психологами, антропологами чи фахівцями інших суспільних дисциплін. Але те саме колись було з Голокостом. Здається, його всебічно досліджували завжди. Це не так. З 1945-го по 1989 роки написали стільки ж праць з його історії, що й за 1990-2000 роки. Зацікавлення почало зростати у 1960-ті. Стало трендом наприкінці 1970-х. А в 1990-ті – потужною науковою індустрією. Українські студії над Голодомором повторюють ту ж траєкторію", - розповів історик Андрій Козицький.
Вивчення наслідків геноциду ускладнює те, що на трагічний досвід цього періоду в українців наклався вплив радянських репресій, Другої світової війни і відбудови.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сиділа з найменшим Іванком на руках. Схилилася над ним і вмерла" – свідок голоду
"Це багатошарова травма. Фахово подає наслідки геноциду Олеся Стасюк у роботах про деформацію традиційної української культури в результаті Голодомору. Ще відзначу дослідження Віталія Огієнка про психологічні зміни українців у другій половині ХХ століття", - підсумував фахівець.
Повне інтерв'ю з Андрієм Козицьким читайте у журналі "Країна" від 26 листопада.
Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом є утвердженням історичної справедливості не тільки в національному, але й у світовому масштабі. В Україні Голодомор визнали геноцидом 2006 року.
Коментарі