Дисидента Петра Григоренка позбавили звання генерал-майора і розжалували у рядові 25 серпня 1964 року. Критикував радянську владу і її політику.
Ще 1961 року на партконференції у Москві заявив, що схвалює засудження культу особи Сталіна, але піддає сумніву неможливість повторення подібного. Запропонував демократизувати вибори і дотримуватися принципу змінності народних депутатів і "вождів". У відповідь виступ назвали помилковим, позбавили Григоренка делегатського мандата, звільнили з посади викладача Військової академії імені Фрунзе і перевели на Далекий Схід, де служив начальником оперативного відділу штабу 5-ї армії.
Повернувшись до Москви 1963 року, разом із однодумцями організував підпільний "Союз боротьби за відродження ленінізму". У пропагандистських листівках члени організації наголошували на некомпетентності Микити Хрущова і його політики, недотриманні прав робітників, бюрократичному перероджені держави. Вимагали встановлення народного контролю над владою, її змінності та вільних виборів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правозахисника засудили за розголошення інформації про вторгнення в іншу країну
Організацію викрили, а 2 лютого 1964 року Григоренка арештували за "антирадянську агітацію і пропаганду". Помістили до психлікарні. У серпні, крім звання, позбавили усіх державних відзнак і пенсії. З того ж часу зазнавав постійних переслідувань.
Пізніше Григоренко став активним учасником руху за повернення кримських татар та інших депортованих народів. 1976 року приєднався до правозахисного руху. Став одним із засновників Московської Гельсінської групи за дотримання прав людини. Пізніше - членом Української Гельсінської групи.
25 лютого 1956 року перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов на XX з'їзді партії виступив з доповіддю "Про подолання культу особи і його наслідків". У своїй промові він уперше публічно почав говорити про сталінські репресії та бездарне керівництво в роки Другої світової війни Сталіна. Промову Хрущова називають одним із визначальних документів XX століття в цілому та епохи холодної війни зокрема.
Коментарі