Вільгельм Конрад Рентген 8 листопада 1859-го відкрив X-промені під час дослідів з електрикою. Сім тижнів німецький науковець досліджував ці промені і зробив рентгентограму.
Вчений помітив у темряві зеленувате світіння, що виходило від екрану, покритого кристалами платино-синеродистого барію. Кристали реагували на вплив на них розташованої неподалік електровакуумної трубки.
В той момент вона перебувала під високою напругою. При відключенні струму світіння екрану припинялося і знову відновлювалося.
Рентген припустив, що при проходженні через неї електричного струму трубка випускає якісь невидимі промені. Ці промені назвав X-променями. Аби не відволікатись від роботи, Рентген влаштував у лабораторії і їдальню, і спальню.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фонд Нобелівської премії ділять на п′ять рівних частин
Він зробив першу рентгенограму руки своєї дружини Берти Рентген. Через 50 днів вчений представив голові Вюрцбурзького фізико-медичного товариства рукопис із 17 сторінок, що містить опис відкритих ним променів. Разом із рукописом вчений надав також першу рентгенограму, зроблену 22 грудня. На ній була зображена рука його дружини.
Відкриття рентгенівських променів викликало широкий резонанс серед вчених усього світу. Найбільш цінною практичною властивістю рентгенівського випромінювання було застосування в науці й медицині.
1901 року Вільгельм Рентген був удостоєний за своє відкриття першої Нобелівської премії у галузі фізики.
27 листопада 1895 року в Шведсько-норвезькому клубі в Парижі винахідник динаміту, мільйонер Альфред Нобель підписав свій заповіт, за яким більшу частину своїх статків передавав на заснування спеціальної премії. Фонд Нобелівської премії становив 31,6 млн шведських крон.
2 
1
Коментарі
1