Біографії та портрети дружин командира УПА Романа Шухевича, лідера ОУН Степана Бандери, гетьмана Павла Скоропадського та письменника Михайла Коцюбинського зобразили на банках згущеного молока. Випустили лімітовану серію, яку відправлять військовим на Донбас. Так хочуть нагадати про значення ролі жінок в історії України.
"8 березня у медіапросторі зазвичай згадують Розу Люксембург і Клару Цеткін, Софію Ковалевську. Забувають про українських жінок, які безпосередньо впливали на хід історії України. Ми вирішили нагадати про тих, хто опинився дещо в тіні відомих чоловіків.
Ярослава Бандера була членом Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 року. Наталя Березинська-Шухевич рятувала єврейських дітей від німецьких загарбників. Віра Коцюбинська заснувала першу українську школу в Чернигові. Олександра Скоропадська підтримувала чоловіка в еміграції, взяла на себе увесь побут і написала книгу, присвячену генеалогії Скоропадських", ‒ розповів Голова наглядової ради Ічнянського молочного комбінату Валентин Запорощук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як рекламували товари у львівській газеті міжвоєнного періоду - добірка
Дизайн і концепцію проекту створила команда української креативної агенції TABASCO, яка перед тим розробила "Бойову згущенку" для Збройних Сил України.
Серія згущеного молока, присвячена видатним жінкам України, - виключно сувенірна. Її не продаватимуть, а передадуть військовим.
Плакати "Українська революція 1917-1921" презентували у Києві на фестивалі "Історія:UA". На них зобразили офіцерів української армії періоду революції. Комплекти розповсюдять по військових частинах.
"Коли проводили історичні лекції для військових, то вони жалілися на брак візуальних матеріалів. Тоді й виникла ідея створення постерів із зображенням провідних українських офіцерів. Для першого комплекту плакатів обрали 12 осіб. Всі вони професійні військові, які у важливий момент взялися за створення і розбудову української армії. Більшість з них – невідомі діячі. Це робить плакати ще ціннішими", - розповідає Gazeta.ua засновниця Експертного корпусу, історик Тетяна Швидченко
Коментарі