Командир УПА Василь Кук заарештований співробітниками КДБ 23 травня 1954-го року. Захопленню сприяв завербований підпільник "Чумак" - Микола Примас.
Кук прийняв командування Українською повстанською армією 1950-го року після загибелі Романа Шухевича. Використовував підпільний псевдонім "Юрко Леміш".
11 липня 1953-го року служба держбезпеки захоплює побратима Кука "Орлана" - Василя Галасу. Оунівця доправляють до Києва. 14 липня розпочинаються допити. З Галасом працюють найдосвідченіші чекісти. Розколюється. Розповідає, як можна вийти на "Леміша".
6 листопада за допомогою "Орлана" агенти КДБ затримують кур'єра Кука "Чумака". Він повідомляє, що зустріч із командиром має пройти навесні у бункері на околицях Пеняцького лісу. Видає схованку з сімома бідонами підпільних документів з адресами, кодами і шифрами УПА. Також у схованці було 75 тисяч карбованців.
Розшук Кука бере на себе оперативна група КДБ УРСР під кодовою назвою "Пастка", – пише історик Микола Крячок у статті "Василь Кук у рідкісних виданнях, документах, спогадах". Зустріч мала проходити в Іванківському лісі Львівської області. Агенти КДБ готують один із підземних бункерів. Саме в ньому протягом 1947-1952 року переховувались воїни УПА. Укриття розмінували та відремонтували. Також замаскували сигнальні апарати "Тривога", вивели антени під кору дерев.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розвінчання 5 міфів про УПА
23 травня один із оперативників КДБ виходить з бункера та чує умовний сигнал підпільників – клекіт лісового птаха. До схованки прибувають Кук та його дружина Уляна Крюченко. Разом із ними два охоронці. Їх Кук відсилає та заходить у бункер.
Кидається у вічі що один із "підпільників", повертаючись у схованку, не знімає чоботів. У самому укритті один із охоронців смажить картоплю. Кук помічає сильне тремтіння його рук. Але нічого не підозрює. Хоче відпочити. Просить "товаришів" почистити власний автомат. Показує, як розібрати його.
Уночі оперативники КДБ розбирають автомат та зв'язують сплячого командира.
"Скільки вам заплатили?" – викрикує Кук.
"Ми заарештували вас за наказом "Орлана" - відповідають КДБісти.
Затриманих відправляють до Львова. Звідти спецрейсом до Києва. Ім'я Кука ховають під грифом "300". Про це відомо лише верхівці КДБ та ЦК КПРС. Хочуть використати командира для остаточного розгрому "націоналістичних центрів". Також плануюсь виманити Степана Бандеру. Останнє не вдається. Служба безпеки ОУН розкриває фальшивку.
У в'язниці майже не їсть. На питання "чому" - відповідає: "От ви заведіть мене в ресторан, випили б винця або горілочки, дивися й апетит з'явився б".
У тюрмі КДБ просидів 6 років. Звільнений 1960-го у зв'язку з амністією. Зрікається УПА та визнає Радянську Україну. КДБ не вірить, призначає постійний нагляд.
Один з офіцерів Георгій Санніков зазначав:
"Кук так і не перейшов на наш бік. Деякі вважають його агентом КДБ, а насправді не було цього. Це був розумний ворог. Видатний конспіратор. Тому довше всіх протримався".
5 березня 1950 року від рук агентів КДБ загинув Роман Шухевич. Для сучасного українського суспільства Роман Шухевич є одним з символів боротьби за незалежність України у ХХ ст., який поклав своє життя за неї. Ставлення до Шухевича є різним. Причиною регіональних відмінностей у сприйнятті цієї видатної особистості є особливості національної пам'яті різних частин України. До недавнього часу цілком позитивному сприйняттю особи Романа Шухевича на Заході України протистояло абсолютно негативне відношення на Сході нашої країни. Але події останнього часу поступово його змінюють.
2 
1
Коментарі