Постанову "Про заходи по посиленню хлібозаготівель" прийняли у ЦК Компартії України 18 листопада 1932 року. Режим чорних дощок набув статусу офіційної репресії.
Спочатку її могли застосовувати облвиконкоми та райкоми партії до окремих колгоспів і сільрад, утім на практиці, для подолання "куркульського впливу" та знешкодження "злісних утримувачів хліба", на чорні дошки заносили цілі села, окремі райони, колективи машинно-тракторних станцій та навіть окремих мешканців, які чинили активний чи пасивний опір заходам більшовиків у сільському господарстві - насильницькій колективізації та хлібозаготівлям.
6 грудня 1932 року уряд УРСР прийняв рішення про занесення на чорну дошку кількох сіл Дніпропетровської, Харківської та Одеської областей. Їх ізолювали від зовнішнього світу, посилювали терор голодом, припиняли всю торгівлю і постачання товарами, зупиняли кредитування і вилучали борги, проводили чистки колгоспів від "контрреволюційних елементів". Це закінчувалось убивствами, грабунками та руйнуваннями помешкань, масовими смертями від голоду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УІНП закликає долучитися до вшанування пам'яті жертв Голодомору
При застосуванні репресії до уваги брали не лише виконання плану хлібозаготівель, а й політичне минуле села, особливо антибільшовицьке.
За допомогою чорних дощок радянська влада створила додаткові штучні умови для масового знищення населення в період Голодомору. Репресія діяла лише на заселених українцями територіях. Окрім УРСР - у Поволжі, на Кубані та Донщині.
Постанову уряду СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації" прийняли 7 серпня 1932-го. У народі її знали під назвою закон "про п'ять колосків". Документ написав Сталін із метою "подолання саботажу та кризи хлібозаготівель". Передбачав розстріл із конфіскацією всього майна за "розкрадання колгоспної власності". Згідно з ним, у СРСР до 1940-го засудили понад 180 тис. людей.
1 
1
Коментарі