Депутати розпочали протистояння з українськими істориками

Депутати від "Слуги народу" створили проєкт постанови про вшанування 80-х роковин розстрілів у Бабиному Яру у Києві, де оминули державну концепцію меморіалізації Бабиного Яру. Натомість заклали передумови для реалізації проєкту за участі російських олігархів.

"Обов'язок держави опікуватися пам'яттю про цю трагедію - представили як політику монополізації. Ні словом не згадали в тексті про існування концепції меморіалізації Бабиного Яру, підготовленої українськими науковцями. Створили навіть не шпарину, а цілий пролом для участі російських олігархів. Обгорнули диверсію словами про заборону "обмежень щодо створення та використання музеїв, комплексів та меморіалів, присвячених цим подіям за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, громадянства, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, формою права власності суб'єктів", - написав у Facebook нардеп Володимир В'ятрович.

Створили проєкт постанови Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та ще шість депутатів.

Gazeta.ua пропонує пригадати, з чого почалося протистояння у Бабиному Яру.

Вперше пам'ять жертв трагедії вшанували 1966 року, а монумент зі згадкою про розстріл 100 тис. киян відкрили за 10 років. З того часу Бабин Яр був місцем для приватних ініціатив.

Нині там існує 30 пам'ятників, присвяченим різним групам жертв. Про Голокост та єврейські жертви заговорили лише 1991 року, адже тема була під забороною в СРСР. Питання створення цілісного меморіального комплексу зачепили на початку 2000-х. Планували побудувати під одним дахом музей Голокосту і єврейський культурний центр.

Ідею сприйняли неоднозначно, бо на тому місці розташовувалося багато цвинтарів. Відповідно до єврейської релігійної традиції не можна зводити будь-що на території кладовища. Не етично проводити якісь заходи там і за християнським баченням.

 

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"

Під час вшанування 75-х роковини масових розстрілів у Бабиному Яру 2016-го президент Петро Порошенко заявив про створення меморіального музею. Тоді ж створили благодійний фонд "Меморіал Голокосту Бабин Яр" для побудови Меморіального центру. До фінансування долучилися російські олігархи та громадяни Росії Михайло Фрідман, Герман Хан і Павло Фукс. Пізніше Керівником проєкту обрали російського режисера Іллю Хржановського.

Частина української культурної та наукової спільноти висловила занепокоєння щодо цього. Причина - участь російських олігархів під час російської агресії та концепція. Вона передбачала будівництво на території цвинтарів, розігрування ролей жертв, колаборантів, нацистів. Громадські діячі наголосили, що Кремль грубо втручається у національну пам'ять, намагається використати тему Голокосту для просування своєї інформаційної і меморіальної політики в Україні. Виставлятиме українців колаборантами, які винні у Голокості нарівні з нацистами. Це буде інструментом російської гібридної агресії та зашкодить міжнародній репутації України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дослідники розшукали сотні нових прізвищ жертв розстрілів у Бабиному Яру

Про свою підтримку Меморіальному центру Голокосту "Бабин Яр" заявляв мер Києва Віталій Кличко та президент Володимир Зеленський.

У лютому 2020 року новопризначений художній керівник проєкту росіянин Ілля Хржановський запропонував перейменувати станцію метро "Дорогожичі" на "Бабин Яр". В жовтні на могилі російського неонациста Максима Марцинкевича – "Тесака" помітили вінок від проєкту "Дау", авторства Хржановського.

29 вересня того року у День пам'яті жертв Бабиного Яру відкрили аудіо-світлову інсталяцію у вигляді розстріляних колон та у супроводі хору голосів, які озвучували імена жертв Бабиного Яру. У соціальних мережах вибухнув шквал критики, колони порівняли із дементорами з "Гаррі Поттера", вважаючи їх недоречними у місці скорботи.

 

В листопаді 2020 року Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з головними рабинами Києва та України Яковом Дов Блайхом та Моше Реувеном Асманом ініціювали зведення меморіальної синагоги. Її назвали "Пам'ятником книзі та народу книги". Будівництво мало відбуватися на території Кирилівського православного кладовища. 25 грудня там провели розкопки. Виявили фрагменти людського черепа та рештки тварин. Людські останки повернули у землю та засипали грунтом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Бабиному Яру провели розкопки

Нещодавно благодійна організація "Міжнародний меморіальний благодійний фонд "Бабин Яр" подала позов до Окружного адмінсуду Києва з вимогою заборонити будівництво синагоги в Бабиному Яру, як потенційно небезпечне для міжнародного іміджу України. В Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" зазначили, що синагога стоятиме там, де немає жодних поховань. Нині її добудували.

Державна концепція простору в Бабиному Яру.

Концепцію комплексного розвитку Бабиного Яру розробляла група дослідників на базі Інституту історії України НАНУ за розпорядженням Кабінету міністрів України від 26 липня 2018 року і на замовлення Міністерства культури та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". В лютому 2019 року її представили на публічне обговорення. Саме з того часу в Україні існують два конкуруючі проєкти.

Державна концепція відкидає можливість будь-якого нового будівництва на території заповідника Бабин Яр і цвинтарів. Передбачає зведення нової будівлі поза межами меморіального парку (тобто Бабиного Яру і цвинтарів ) і створення в ній двох державних музеїв: Українського музею Голокосту і Меморіального музею Бабиного Яру. Перший - про всю історію Голокосту в Європі,а не лише в Україні чи СРСР, другий - про всю історію Бабиного Яру аж до сьогодення. Ці дві експозиції мають перетинатися на історії розстрілу київських євреїв восени 1941 року.

Тимчасовим рішенням стане створення експозиції в Будинку колишньої контори єврейського цвинтаря поза межами поховань. Представлятимуть історії усіх груп жертв Бабиного Яру – не лише євреїв, хоча вона стане центральною, але й радянських підпільників та військовополонених, ромів, українських націоналістів, священників і душевнохворих з Кирилівської лікарні, яких також розстріляли у Бабиному Яру.

 

Українські культурні діячі переконані, що в Україні можуть існувати приватні музеї, але музей Бабиного Яру має бути державним. За словами голови інституту національної пам'яті Антона Дробовича, саме держава має грати першу скрипку в цій історії. Адже меморіалізувати жертв Голокосту це обов'язок України, а приватні ініціативи не об'єднують та не створюють наративів, зрозумілих туристам.

Робоча група з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру закликала народних депутатів:

– розглянути та затвердити проєкт Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру;

– розробити та подати на затвердження Верховної Ради України проєкт державної цільової програми, спрямованої на забезпечення комплексної меморіалізації Бабиного Яру;

– розширити межі та зони охорони Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", внести відповідні території та об'єкти до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Разом із тим документ наголошує на неприпустимості участі у будь-яких меморіальних заходах представників країни-агресора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна зобов'язана меморіалізувати жертв Голокосту

"Запропоновані кроки сприятимуть реалізації державної політики пам'яті та охорони історико-культурної спадщини, - йдеться у зверненні до депутатів, - забезпечать фінансування заходів з комплексної меморіалізації Бабиного Яру за рахунок коштів Державного бюджету України.

Ми здивовані безпідставними спробами переглянути ці рішення, які виглядають відверто деструктивно і не мають логічного пояснення з точки зору відповідальної державної політики. Особливо цинічними є апеляції до, нібито, порушеного права всіх небайдужих брати участь в увічненні пам'яті загиблих жертв нацизму. Адже йдеться про громадян країни-агресора, які намагаються вчергове накинути Україні ворожі історичні міфи.

Ми закликаємо кожного члена Комітету керуватися при розгляді законодавчих ініціатив винятково фаховим підходом і національними інтересами України, не голосувати за спроби перегляду рішення Комітету про підтримку проєктів Постанови № 5290 та Закону № 5287 і всіляко сприяти ухваленню цих документів Верховною Радою України".

Нещодавно Голови єврейських громад України звернулися до Київського міського голови Віталія Кличка та депутатського корпусу Київради із закликом щодо припинення політизації проєкту зі створення Меморіального комплексу Голокосту у Бабиному Ярі. Водночас всловили підтримку Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" та звернули увагу на те, що меморіал підтримують ключові міжнародні інституції, які займаються питаннями пам'яті Голокосту.

Свою позицію висловила і Всеукраїнська Ради Церков і релігійних організацій. У вшануванні жертв нацизму та комунізму у Бабиному Яру церкви закликали базуватися на загальнолюдських принципах, уникаючи політизації та ідеологізації.

×