Минає 370 років від початку битви під Берестечком – тепер Луцький район. Козаки й кримські татари билися проти поляків з 28 червня по 10 липня 1651-го. Завершився бій поразкою армії під проводом Богдана Хмельницького.
"Цьогоріч на офіційному рівні нічого не відзначаємо і заходів не проводимо. Держава начебто про все забула. Про Берестечко пам'ятають лише ті, хто знають історію, музеї, небайдужі люди. Так, для України битва була трагічною. Водночас залишила великий слід в історії. Про неї варто було б згадати. Свої твори Берестечку присвятили Тарас Шевченко, Ліна Костенко, безліч інших письменників та художників. Робили це неспроста", - каже Gazeta.ua історичний реконструктор Олекса Руденко.
1651 року коронний гетьман Речі Посполитої Мартин Калиновський атакував кордони Гетьманщини, встановлені 1649-го. Король Речі Посполитої Ян Казимир підбурював Папу Римського до хрестового походу на козаків через союз тих із татарами. Щоб протидіяти Польщі, Богдан Хмельницький зібрав найбільшу в історії Війська Запорізького армію - 120-150 тис. осіб.
"Основу гетьманового війська становили реєстрові козацькі полки. За Ординацією 1638 року їх було шість. 1648-го всі підтримали повстання Богдана Хмельницького. На їх базі створювалися військові й адміністративні одиниці. У розпал війни, кількість полків збільшилася. У берестецькій кампанії 1651 року брали участь 13-14 полків. Решта в цей час обороняла північні кордони від литовської армії.
На полі битви під Берестечком було до 35 тис. реєстрових козаків. Багато із них мало при собі пару озброєних джур. Запорожці, які обрали гетьманом Хмельницького, служили основною ударною силою на першому етапі революції, а згодом уникали великих боїв. Відстоювали лише власні інтереси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гетьман очолив повстання козаків
Друга за значенням військова сила в армії гетьмана – це кримські татари. Але їх присутність була не надійною, бо раніше самовільно залишали поле бою та ішли на таємні переговори із ворогом. З іншого боку Богдан Хмельницький потребував їх допомоги - для утримання тактичного балансу проти військ речі Посполитої. Там найважливішу роль грала кіннота. Козацької кінноти як окремого виду військ не існувало. Козаки віддавали перевагу пішому бою. Наявні кінні сотні не могли скласти конкуренції вишколеним польським вершникам. Під Берестечко татари привели величезну орду на чолі із кримським ханом Іслям III Ґераєм. Під час бою вирішували багато питань без участі гетьмана. Під Берестечком вони потрапили під обстріл польської артилерії та почали відступати", - розповідає фахівець.
Були у розпорядженні Богдана Хмельницького ще повсталі селяни та міщани.
"Козаки називали їх черню та мотлохом. Вони приєднувалися до війська і покозачувались. Професійні козаки їм не довіряли, адже ті не хотіли воювати, а бажали козацьких привілеїв. Археологія показала, що на полі під Берестечком козацьке військо розташовувалося у двох таборах. В одному перебували реєстровці, в другому не до кінця організовані повстанці. Хмельницький поділив їх на умовні полки, намагався впорядкувати й підготувати. Бувало полковники питали гетьмана, "чи не пора хліборобам повертатись до своїх мотик", - підкреслює.
Козакам не вдалося здолати поляків. Ті мали гарне місце для оборони й застосували нову тактику ведення бою. На третій день битви поле битви залишили кримські татари.
"Результат битви був трагічний. Хмельницький та козаки зробили для перемоги все: зібрали величезну армію, вдосталь припасів. Поляки самі визнавали, що в козацькому таборі знайшли те, чого самі не мали від короля.
Це була поразка, але не фатальна, після якої вже не могла йти мова про якесь відновлення. Козацьке військо виявилось настільки гнучкою структурою, а Хмельницький лідером, здатним об'єднувати людей, що уже незабаром під Білою Церквою відновили всю потугу війська. Водночас частина суспільства вирішила, що це кінець, не захотіла боротися далі та перейшла через умовний кордон з Московією, переселилися на Слобожанщину. Козаки зазнали великих утрат, але і противник теж. Берестечко стало лише надламом тріумфальної ходи української козацької революції та не зупинило її", - міркує Олекса Руденко.
Битва закінчилась перемогою війська поляків, однак козацька армія не була розгромлена. Останні наукові дослідження показують, що кількість загиблих козаків в польських історичних джерелах - до 30 тис. убитими є значно перебільшеною. Не до кінця відомою є причина того, що хан Іслам Гірей III залишив битву. Історики в основному погоджуються, що хан був просто не зацікавлений в посиленні козацької держави.
Існує версія, що кримські татари просто не витримали прямої атаки на них кінноти Речі Посполитої. Одразу ж після битви Хмельницький зібрав нове військо. Становище поляків теж не було найкращим, тому обидві сторони згодились на перемир'я.
2 
1
Коментарі