31 грудня 1346 року розпочалась пандемія чуми, яка охопила Азію, Європу та Північну Африку. За два десятиліття від неї загинуло більше 70 мільйонів людей. Як вважають, збудником "Чорної смерті" став новий варіант чумної палички - бубонна чума.
"Чорній смерті" передували численні катаклізми. Документи і хроніки того часу донесли відомості про посуху і голод у Центральному Китаї, нашесті сарани в провінції Хенань, а потім про урагани і зливи, що вкрили у 1333 р. Ханбалик (нині Пекін). Все це призвело до широкомасштабної міграції гризунів ближче до місць проживання людей, а також до їхнього більшого скупчення, що у підсумку стало причиною поширення епідемії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Григорія Распутіна випустили 11 куль
Близько 1335 року епідемія досягла Індії, 1338-го - Середньої Азії, звідки перкинулась в низини Дону та Волги, спустошивши столицю Золотої Орди місто Сарай. Поширирилась через море в Крим (1346), а через Кавказ - на Близький Схід (1347). В Дамаску вимерла половина населення, а в Сирії і Палестині - до 40 відсотків. Величезна кількість паломників, шукаючи захисту у Бога, кинулася в Мекку, принісши епідемію на Аравійський півострів. Через генуезькі торгові кораблі, які активно торгували з Каффою, в 1347 році епідемія з Криму перекинулась в Константинополь, середземноморські міста Європи та Єгипту. За свідченням середньовічних хронік, в Константинополі загинуло 90% населення. У Венеції та Генуї померло не менше 60% населення. В 1348 році чума лютувала в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, в серпні досягла Англії, в 1349 році - Ірландії та Скандинавії, наступного року - Польщі, ще через рік - Русі. Через Норвегію вона поширилась на Ісландію і далі в Гренландію. З невідомих причин епідемія не торкнулась Богемії, Наварри, Фінляндії і деяких регіонів Франції.
Точної кількості померлих від чуми в XIV столітті не існує, однак більшість істориків сходяться на думці, що в Європі і на Близькому Сході загинуло 30-50% всього населення, в Китаї - до 50%, а вцілому по світу - 25%, тобто більше 70 мільйонів чоловік. В більшості країн чума поширювалась в бубонній формі, яка викликається блохами, рідше - у легеневій. У першому випадку людина страждала від лихоманки, марення і помирала за 5 діб, в другому - за два-три від легеневої кровотечі.
3 
1
Коментарі