Ексклюзиви
Вівторок, 28 липня 2020 12:38

Без даху і з Леніним - як змінювався Київський університет за 185 років
11

Креслення першої будівлі університету на Печерську, яке було збережено в газеті "Київська думка" 1914 року
Червоний корпус університету заклали за проєктом архітектора Вікентія Беретті 1843 року
Червоний корпус університету заклали за проєктом архітектора Вікентія Беретті 1843 року
Головний корпус університету в дореволюційну добу
Викладачі і випускники університету

28 липня 1834 року в Києві відкрили Імператорський університет. Заклад отримав назву на честь святого рівноапостольного князя Володимира Великого.

Того дня всі викладачі, управителі, представники міської влади і прибулі дворяни вирушили до Успенського собору Києво-Печерської лаври, де митрополит Київський Євгеній провів богослужіння. Згодом усі прийшли до орендованого університетом приміщення на Печерську, яке освятили свяченою водою. Там було зачитано імператорський указ про створення університету і статут.

Тоді ж прийняли перших студентів. Генерал-фельдмаршал князь Фабіан Остен-Сакен подарував декільком символічні шпаги, згодом хор заспівав урочистий церковний гімн. Більшість зі 62 студентів мали дворянське походження, 8 були офіцерськими дітьми, 3 - духовного звання, 1 - син почесного підданого, а 1 - син багатого міщанина. Половина з них були православними, решта - католики.

Навчання розпочали 28 серпня на філософському факультеті, організованому за німецьким зразком. За рік було відкрито правничий. Тоді ж університету вдалося назбирати багату бібліотеку, в якій зберігали понад 35 тис. книг, незабаром почала діяти і друкарня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Максимович наважився підняти хоругву за нашу мову та Батьківщину" - Іван Патриляк

Ректором університету було обрано історика і славіста Михайла Максимовича, який викладав російську словесність. Його перша лекція мала назву "Про значення і походження слова". 1 грудня 1836 року новим ректором було обрано історика Володимира Циха. Більшість викладачів були російського та польського походження.

Спочатку університет не мав головного приміщення. Його будівництво розпочалося 1837 року за класичним проєктом архітектора Вікентія Беретті. Скарбниця виділила на нього близько 750 тис. рублів. Потім навколо готового приміщення поступово розбудовували й інші корпуси. 1841 року на базі переведеної з литовського Вільна медико-хірургічної академії запрацював медичний факультет, а за 9 років запрацював математичний.

До 1910 року в університеті діяли 4 факультети, 37 кафедр, 45 допоміжних установ, зокрема, лабораторії, обсерваторії, театри. До початку революції в ньому навчалося понад 5 тис. студентів. 1919 року став називатися Київським університетом, а за 20 років йому присвоїли ім'я Тараса Шевченка. На той час у закладі діяло вже 10 факультетів.

17 січня 1805 року в Харкові відкрили перший у Східній Україні університет, згідно з грамотою імператора Олександра І. Куратором Імператорського університету призначили графа Северина Потоцького. Першим його ректором став філолог Іван Рижський.

Заклад користувався автономією з виборним ректором. Однак у 1820-1850 роках його взяли під суворий контроль з цензурою наукових видань і викладання. З ініціативи дворянина Василя Каразіна в Харківському університеті встановили пам`ятник учителю – Григорію Сковороді.

Зараз ви читаєте новину «Без даху і з Леніним - як змінювався Київський університет за 185 років». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1038
Голосування Чим закінчаться вибори у Білорусі?
  • Лукашенко втримає владу, придушить протести
  • У Білорусі буде революція, "майдан" і новий президент
  • "Бацька" схилять до компромісу. Будуть повторні вибори
  • Мені байдуже
Переглянути
Погода