




15 вересня у дворі червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрили пам'ятник його першому ректору й науковцю-енциклопедисту Михайлу Максимовичу.
"Йому виповнилося б 211 років. Михайло Максимович був людиною великого розуму, що зробила неоціненний вклад у нашу науку", - сказав Леонід Губерський, нинішній ректор університету.
Михайло Максимович обійняв посаду 30-річним, 1834 року, відразу після відкриття університету. До цього жив у Москві. 1823 року закінчив словесний, природничий, а потім – і медичний відділи філософського факультету Московського університету. Викладав там ботаніку. Через 10 років одержав вчений ступінь доктора й був іменований ординарним професором на кафедрі ботаніки.
"Царський уряд призначив Михайла Максимовича ректором, бо вважав його своєю надійною людиною. Польській професурі тодішні чиновники не довіряли. Але промахнулися — в серці Максимовича жила Україна", - розповідає Леонід Губерський.
Почавши керівництво університетом, він не лишив своєї дослідницької діяльності. Здійснював наукові розвідки у галузі ботаніки, історії, словесності, літературознавства та фольклору. Писав вірші. Найвідомішим є його етнографічний збірник "Малороссийские песни". У ньому було опубліковано 127 народних пісень різних жанрів і змісту. Також Максимович написав першу в Україні археологічну працю з застосуванням типологічного методу - "Украинские стрелы древнейших времен".
"Це була дуже талановита людина. Він заклав основи сучасного слововживання. Михайло Максимович і його дружина товаришували із Тарасом Шевченком. Я нещодавно перечитував їхнє листування. Воно розкриває глибину першого ректора як людини настільки сильно, що я написав вірша", - сказав Дмитро Павличко, поет і громадський діяч.
Михайло Максимович відіграв важливе значення для історії України. "Він наважився підняти хоругву за нашу мову та Батьківщину. Якби не його дискусія із Погодіним, то в нас би назавжди вкрали історію. Весь світ би вважав, що справді після удару Батия все старокиївське населення переселилося на Північний Схід. Максимович не стерпів цієї брехні й науково довів безглуздість теорії Погодіна", - сказав Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
За його словами, Михайло Максимович був наймолодшим ректором за всю історію. І вже 30-річному віці мав визнання в усій Російській Імперії.
"Він мав все у Москві, але його все одно тягнуло до України, як, до речі, і Гоголя. Кілька років тому я відвідав ботанічний сад у Москві, директором якого був Михайло Максимович. Там є галявина, а серед неї – дуб. Кажуть, під ним зустрічалися Микола Гоголь і Михайло Максимович. Гоголь часто казав Максимовичу "Да бросьте вы свою Кацапию и едьте в Гетьманщину". В одному із листів Микола Гоголь знову повторює своєму товаришу "Туда нам нужно, туда – в наш древний Киев", - сказав письменник Микола Жулинський.
Скульпторами бюсту є Олександр і Максим Рачковські. Це другий бюст, встановлений у дворі університету. Перший встановили письменнику Василю Симоненку в травні цьогоріч. В університеті планують з часом зробити Алею пам'яті видатних випускників, викладачів і науковців Університету.
Коментарі