366 років тому в цей день завершилася битва під Пилявцями.
13 вересня 1648 року польський магнат Вишневецький зібрав значні сили і направив їх на придушення повстання Хмельницького.
Військами Речі Посполитої керували шляхтичі - Владислав Заславський, Олександр Конецпольський та Микола Остророг, яких козаки (за деякими свідченнямм - сам Богдан Хмельницький) прозвали відповідно "перина" (Заславський був відомий тим, що більшу частину доби проводив в ліжку), "дитина" (Конецпольському було ледь за 20) і "латина" (Микола Остророг був знаменитий своєю вченістю і аж ніяк не освіченістю у військових справах).
Шляхетське військо збиралося під Львовом, а потім рушило до Костянтиновв. Вийшовши до річки Пилявки, Вишневецький зі своїм великим загоном розташувався в окремому таборі. Назустріч польському війську виступили полки Хмельницького, приєднуючи до себе повстанські селянські загони М. Кривоноса, Нечая, Морозенка, Лисенко та інших. Козацько-селянське військо розташувалося біля містечка Пилявці на березі р. Пилявка в важкодоступному місці, серед боліт.
12 вересня козаки оволоділи бродом, по якому напередодні польський загін форсував річку, і зміцнили підступи до нього валом.
Увечері шляхтичі почули шум в козацькому таборі, де били в бубни, стріляли з гармат, кричали "алла!", "алла!". Захоплений вночі жовнірами полонений розповів, що до Хмельницького прийшли на допомогу 40 тисяч татарської кінноти. Це повідомлення на шляхтичів справило деморалізуючий ефект. Насправді прибуло всього 4 тисячі татарських вершників.
13 вересня вранці зав'язався бій. У польському таборі не було чіткої організованості дій, всі хапалися за зброю, але ніхто не слухав команду, а між начальниками почалися чвари. Кожен загін і навіть кожна хоругва вступала в бій за своїм розсудом.
Загін козаків почав вдаваний відступ по греблі. Туман приховував засідку, організовану Хмельницьким.
Велика кількість шляхтичів перейшла річку і в безладді юрмилася на греблі. В цей момент козаки вдарили на них з флангів і тилу. Почалася паніка, яка швидко розповсюдилася в тил і перекинулася в табір, з якого першими втекли польські магнати. Паніку підсилили дії загону Кривоноса. Вночі все польське військо двох таборів втекло, покинувши обоз, зброю, артилерію.
Вранці 14 вересня козаки зайняли табір противника, захопивши багаті трофеї, у тому числі близько 100 знарядь. Хмельницький організував переслідування відступаючих шляхтичів, що пробігли до Львова за три доби близько 300 км.
В результаті розгрому поляків, повсталі захопили 92 гармати і величезний обоз із 100 тисяч возів різноманітних припасів, у тому числі військових, на суму 7 мільйонів злотих. Був відкритий шлях для наступу на захід, на Львів. Крім того, битва мала велике психологічне значення, так як з поля бою бігло коронне військо Речі Посполитої; до цього повсталі розбивали порівняно невеликі загони.
4 
1
Коментарі
1