25 років тому, після багатьох років заслання у Пермській області, вони нарешті повернулися на Батьківщину, щоб більше ніколи її не покидати. Їх поховали у рідній землі, за щастя і добробут якої вони заплатили своїм життям.
19 листопада 1989 року троє яскравих діячів українського дисидентського руху - Василь Стус, Юрій Литвин та Олекса Тихий - знайшли вічний спокій на Байковому кладовищі у Києві.
У вересні 1989 року я був у Запоріжжі у відрядженні як кореспондент "Огонька", - згадував письменник Володимир Голобородько. - З Києва зателефонував колишній політв'язень Євген Пронюк: "Приїзди, будемо займатися перепохованням нашого друга Василя Стуса".
У Києві потрапив на підпільне засідання оргкомітету на квартирі дисидента Ігоря Бондаря на Білоруській. Перепоховати збиралися й філолога Олексу Тихого та поета Юрія Литвина, що померли 1984-го в тюремних лікарнях. Як і Стус, були поховані в містечку Чусовому Пермського краю, де знаходився табірний цвинтар.
Обирати місце на Байкове кладовище їздили із заступником міністра внутрішніх справ генералом Андрієм Василишиним. Він підказав: біля крематорію є велика галявина, там можна провести мітинг.
Літак із трунами прилетів 18 листопада о 20.30 в аеропорт "Бориспіль". Там зі свічками й корогвами чекали близько 300 людей. Домовини повезли до Свято-Покровської церкви на Куренівці. Там зранку 19-го покійних відспівали.
Приблизно 30 тисяч людей вийшло на вулиці Києва, - згадував колишній товариш Стуса Василь Овсієнко. - Як ішли Володимирською повз будівлю КДБ, боялися, щоб не було провокацій. Але це була перша акція, де влада не посміла трощити синьо-жовті прапори, де нас не лупили древками й кийками.
Труни спочатку повезли на Софійську площу, потім до пам'ятника Шевченку. А звідти вже несли на руках до Байкового кладовища. Рух у місті перепинився. Люди стояли зі свічками по Володимирській. На мітингу виступили В'ячеслав Чорновіл, Іван Драч, Михайлина Коцюбинська.
На могилах установили однакові дубові хрести. У березні 1990-го їх підпалили. Винних не знайшли. 1993 року встановили три козацькі хрести із сірого пісковику.
2 
1
Коментарі