1 квітня 1814 року, через день після входження союзницьких військ Росії, Прусcії, Австрії та Великобританії в Париж, колишній міністр закордонних справ Франції Шарль Моріс де Талейран-Перигор сформував тимчасовий уряд, котрий оголосив про позбавлення Наполеона I влади.
Наполеон Бонапарт був проголошений імператором Франції у 1804 році. Один з найвизначніших військових стратегів в історії, за кілька років він досяг вершини успіху - була завойована майже вся Європа. Але в 1812 році Наполеон зазнав перших суттєвих військових поразок - програв війну з Росією, втратив Іспанію у війні проти Британії, а у 1814 році Наполеон зазнав нищівної поразки від країн антифранцузької коаліції.
Похід союзників у Францію розпочався ще взимку, коли союзницькі армії - Сілезька під командуванням генерал-фельдмаршала Гебхарда Лебрехта Блюхера фон Вальштатта (75 тисяч чоловік), Головна на чолі з фельдмаршалом Карлом Філппом, князем Шварценбергом (198 тисяч солдатів), і Північна під командуванням Жака Батиста Жюля Бернадотта (180 тисяч) - перейшли Рейн. У той же час із Південної Франції на Париж рухались іспанські та британські війська під командуванням Артура Веслі (Веллінгтона).
Незважаючи на ряд невеликих локальних успіхів, Наполеон не зміг отримати вирішальної перемоги - проти 350 тисяч військ союзників він виставив лише 120-тисячну армію, і 31 березня перші частини військ союзників увійшли в Париж, а наступного дня уряд Талейрана-Перигора оголосив імператора Наполеона I позбавленим влади.
В ніч з 12 на 13 квітня Наполеон здійснив спробу покінчити життя самогубством. Але отрута виявилась неефективною і він вижив. За рішенням союзних монархів Наполеон отримав у володіння невеликий острів Ельба в Середземному морі, куди був висланий 20 квітня 1814 року. На початку 1815 року Наполеон втік з Ельби і на короткий час зумів повернути собі владу.
3 
1
Коментарі
1