Величезні мастодонти, могутні мамонти, гігантські лінивці - мегафауна, що раніше жила на півночі Америки, здається занадто важкою жертвою. Однак тогочасним левам і шаблезубим тиграм були під силу й ці велетні.
"Звичайно, хижак двічі подумає, перш ніж атакувати дорослого мамонта, - говорить Блер ван Валькенбург (Blaire Van Valkenburgh) з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. - Але ось дитинча - це зовсім інша справа".
Щоби з'ясувати це, ван Валькенбург і її колеги для початку вирішили встановити, яких же максимальних розмірів могли досягати представники мегафауни плейстоцену, які жили 12 тисяч років тому. Тисячі вимірювань давніх решток зіставляли з даними сучасних тварин, розрахунками відношення розмірів і маси.
Урешті автори показали, що дитинчата найбільших травоїдних плейстоценової суші - мастодонтів і мамонтів - важили від 200 кг до 2 т, а маса дорослих тварин у деяких випадках досягала 10 т. Хижаки - шаблезубі тигри і леви - важили від 150 до понад 400 кг.
Учені також проаналізували спостереження за полюванням сучасних нащадків цих хижаків і вивели залежність середніх і максимальних розмірів жертви від розмірів хижака, який схильний її атакувати. Нарешті, залишалося з'ясувати, як довго дитинчата залишаються з матір'ю й користуються її захистом.
Нарешті, було показано, що дитинчатам мамонтів доводилося переживати особливо небезпечний період, коли вони вже покинули захищений простір матері. Судячи з даних, які наводять ван Валькенбург і її співавтори, це був важкий період, за який жертвами левів, вовків, шаблезубих тигрів ставало близько 17% мамонтят.
Таке серйозне "вибування" великих тварин повинно було впливати на всю плейстоценову екосистему. Їхні решки годували незліченну кількість падальників. З іншого боку, воно показує, що чисельність цих травоїдних була вищою, ніж вважали.
5 
1
Коментарі