19 лютого 1861 року в Російський імперії Олександр II оприлюднив "Маніфест" про скасування кріпосного права та "Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності", згідно з яким статусу кріпаків позбулися 22,5 мільйонів осіб.
Причиною для революційного рішення російського імператора булаперш за всепоразка у кримській війні 1853-1856рр., що показала технічну відсталість Російської імперії. Екстенсивний спосіб господарства, в той час коли в Європі відбувся промисловий переворот, - у Росії все ще переважала ручна праця, кріпосне право - створили кризові умови в державі. Тому, аби не допустити революційних подій, імператор очолив низку перетворень в Російській імперії.
Протягом 1860-70-х років було ініційовано адміністративно-політичні реформи, що охопили, по суті, всі сфери державного життя: освітня, військова, судова, земська, цензурна. Але найбільш очікуваною та прогресивною для тогочасної імперії була саме селянська реформа .
"Маніфест" 1861 року називав колишніх кріпаків "вільними сільськими обивателями" і дозволяв їм вступати в шлюб без дозволу поміщика , купляти нерухоме майно, займатися торгівлею та укладати угоди, вступати у купецькі гільдії.
Втім, селянська реформа, як і всі інші, були зроблені наполовину. Внаслідок викупних зобов'язань селян були позбавлені можливостей для своєї реалізації. Селянам надавалася позичка, яку вони зобов'язані були погашати протягом 49 років, сплачуючи також щороку по 6% від загальної суми позики. На справі виходило, що селяни зобов'язувалися внести суму, що майже у три рази перевищувала первісний розмір позички, що було звісно справжнім грабіжем.
Серйозним гальмом для побудови капіталістичних відносин були общини. Які, між іншим, були ліквідовані лише за Столипіна. Скасувавши залежність селян від дворян, цю функцію на себе перебрала сільська община, без дозволу якої селянин не міг покинути село.
Але навіть такі неоднозначні реформи дозволили Російській імперії зробити сильний стрибок в розвитку. Селянська реформа дозволила проникнути ринковим відносинам та зародити капіталізм.
Коментарі
1