11-річний Жюль Верн мріяв про море та далекі країни. 1839-го він утікає з дому й у Нантському порту проситься, аби його взяли на якийсь корабель. Зрештою, один хлопець продав йому своє місце юнги на шхуні "Коралі", яка прямувала до Індії. У метушні ніхто не помітив підміни.
Тим часом власник юридичної контори в Нанті П"єр Верн кинувся наздоганяти сина. Зняв його з корабля і забрав додому. Малого відлупцювали та посадили на хліб і воду. 1844-го його відправили до Королівського ліцею у Парижі. П"єр сподівався, що син одружиться, буде допомагати йому в конторі, а згодом очолить її.
У Парижі Жуль оселився у невеличкій мансарді разом зі своїм приятелем Едуардом Бонамі. Грошей постійно не вистачало. Старий Верн вважав, що посилати синові більш як 100 франків на місяць нерозумно. Так він сподівався уберегти того від численних спокус столиці. Та невдовзі хлопці захопилися театром, стали відвідувати літературні й політичні салони. У них був один фрак на двох, який вони носили по черзі.
Якось Верн познайомився з письменником Александром Дюма-батьком. Той порадив юнакові спробувати себе в літературі. Спочатку Жуль зайнявся драматургією. Водевіль "Зламані соломини" сподобався метрові, і він поставив його у своєму Історичному театрі. П"єса мала успіх, але принесла авторові лише 15 франків прибутку. Батько стривожився новим захопленням сина.
— Якщо закинеш навчання, наступних 100 франків не отримаєш! — пригрозив він.
1849-го Жуль таки став ліценціатом права. Він і не збирався повертатися додому. "Згодом я зможу стати хорошим літератором, — написав батькові, — але адвокатом буду поганим". Незабаром у журналі "Мюзе де фамій" з"явилися його оповідання "Перші кораблі мексиканського флоту" та "Подорож на аеростаті". За невеличкий гонорар Верн розрахувався з хазяйкою квартири і винайняв дві кімнати неподалік від центру.
Жуль пише фривольні п"єски, працює репетитором, потім секретарем Ліричного театру і позичає гроші в батька. "Одружи мене, люба матусю, — пише він в одному з листів. — Я прийму будь-яку дружину, яку ти мені вибереш. Я прийму її із закритими очима і відкритим гаманцем".
У травні 1856-го приятель запросив Верна на весілля до міста Ам"єна на півночі Франції.
Там Жуль познайомився із сестрою нареченої 26-річною Оноріною Морель. Вона була вдовою і мала двох доньок. Через два тижні письменник повернувся до Парижа й написав матері, що "по вуха закоханий у чарівну вдовицю" і хоче одружитися. У січні 1857-го вони обвінчалися. Спочатку молодята жили у квартирі Верна на бульварі Бон-Нувель, а потім переїхали до Ам"єна. 3 серпня 1861-го Оноріна народила сина Мішеля.
Коли син укотре потрапив до боргової в"язниці, Верн вирішив провчити його
Письменник зацікавився повітроплаванням. Наприкінці 1862-го з"явилися його "П"ять тижнів на повітряній кулі". У жовтні Дюма познайомив Верна із видавцем П"єром-Жулем Етцелем. Твір йому сподобався, і 17 січня 1863-го він опублікував його у своєму журналі для підлітків "Виховання і розваги". У "П"ятьох тижнях" не було любовної інтриги, а серед героїв жодної жінки. Однак роман швидко розкуповували. Етцель запропонував Вернові постійну співпрацю та контракт на 20 років. Жуль мав писати по три твори на рік, а видавець платити 1900 франків за книжку. Невдовзі з"являються "Подорож до центру Землі", "Діти капітана Гранта", "Навколо Місяця", "20 000 льє під водою", "Навколо світу за 80 днів", "Таємничий острів", "П"ятнадцятирічний капітан". Усього про "Надзвичайні подорожі" Жуль написав 66 романів.
1865-го його гонорар зріс до 3 тис., а 1871-го до 6 тис. франків. В Ам"єні Жуль Верн купив дім та велику яхту "Сен-Мішель". Згодом на ній він двічі переплив Середземне море, відвідав Португалію, Італію, Англію, Шотландію, Ірландію, Данію, Голландію, Скандинавію.
За роботою та подорожами він зовсім забув про родину. Оноріна сумувала вдома, для розваги влаштовувала прийоми й обіди. Мішель ріс хворобливим та впертим. Батько його вихованням не займався, а мати в усьому потурала. У 16 хлопця відправили до виправного будинку. Та повернувся він ще більш розбещеним. Сварився з батьком, вимагав грошей та влазив у борги. Зрештою, коли син укотре потрапив до боргової в"язниці, Верн вирішив провчити його. Викупив і відправив у далеке плавання. Та коли той повернувся, все почалося знову. Терпець урвався, і Жуль вигнав Мішеля з дому. Аби допекти батькові, той одружився з якоюсь акторкою. Незабаром покинув її, одружився вдруге й вирішив помиритися з Верном. Мішель писав музику, був журналістом, знімав фільми за романами батька. Та часто вдавався до комерційних афер. За все знову платив Жуль Верн. Якось, аби врятувати сина від чергової в"язниці, він мусив продати яхту.
Наприкінці життя письменник захворів на цукровий діабет, від якого в нього погіршилися слух і зір.
А навесні 1886-го Верна мало не застрелив його божевільний племінник Ґастон. На суді він заявив, що таким чином хотів привернути більше уваги до дядька. Куля потрапила в ногу, витягти її не вдалося. Рана не гоїлася, і в останні роки Жуль ледь пересувався.
Він помер 24 березня 1905-го від діабетичного нападу. На його могилі встановили пам"ятник: письменник із рукою, простягненою до зірок.
4 
35413
Коментарі