65 років тому, 3 жовтня 1942-го, фашистська Німеччина здійснила перший вдалий запуск балістичної ракети "Фау-2".
Гітлер, втягнувши Європу у війну, вимагав від своїх інженерів створення нової зброї, аби здійснювати безпілотні повітряні напади на Англію, а згодом і на Бельгію. Ракету назвали "Фау-2" — за назвою літери V в німецькій абетці — першої у словосполученні "Vergeltungs Waffe" — "зброя відплати". Керував проектом інженер Вернер фон Браун.
"Фау-2" могла піднятися на висоту 80 км. Максимальна відстань, яку здатна була подолати ракета, — 320 км. Вона несла до 800 кг вибухівки. А загалом важила близько 13 т і мала 14 м довжини: у вертикальній позиції — як 5-поверховий будинок. Швидкість польоту становила 6120 км/год.
Перший бойовий запуск "Фау-2" відбувся 8 вересня 1944 року. Ракета мала вдарити по Парижу. Та в останній момент її спрямували на Лондон. Коли в районі Чізвік почули потужний вибух, спершу подумали, що сталася аварія на газовій магістралі, бо не було сигналу повітряної тривоги, який завжди давали при наближенні ворожих бомбардувальників. Що це нова нацистська зброя, дізналися, коли офіцер військ протиповітряної оборони біля однієї з воронок знайшов уламок сопла ракети.
В останні місяці війни Німеччина запустила по Англії та Бельгії 4300 ракет "Фау-2". Вони не вирізнялися надійністю: понад 2000 вийшли з ладу або вибухнули в повітрі. Лише половина зі справних ракет влучили в задані цілі — у коло діаметром 10 км. Від них загинуло 2700 осіб — 1–2 людини на кожну ракету. Натомість виробництво "Фау-2" забрало життя 30 тис. полонених. У концентраційному таборі Дора, що постачав робітників для ракетного заводу, знайшли 25 тис. трупів. Ще 5 тис. розстріляли перед наступом американської армії.
Із запуску трофейних німецьких ракет "Фау-2" розпочалися американська та радянська космічні програми. 1945 року Вернер фон Браун й інші інженери здалися американцям, прихопивши технічну документацію. Саме Браун керував у NASA розробками ракет-носіїв "Сатурн" та космічних кораблів "Аполлон", що 1969-го доправили перших людей на Місяць.
Коментарі