Ексклюзиви
Середа, 23 січня 2013 19:11

За один празький гріш можна було купити корову

"Долар" XIV-XV ст. знайшли на Волині. 29 срібних монет археологи виявили у селі Полонка Луцького р-ну. На середньовічний скарб натрапили на березі річки Чорногузка, розкопуючи давню землянку. Науковці припускають, що гроші могли заховати перед нападом татар або ж 1431 року, коли війська польського короля Ягайла облягли Луцьк, який обороняли прибічники князя Свидригайла.

— Це так звані срібні празькі гроші. Їх карбували наприкінці XIV — на початку XV століття, за часів чеських королів Вацлава IV та Карла І, — каже археолог Михайло Вашета. — "Еталонний "пражак" важив 3,96 грама. Вони мали високий вміст срібла. За один празький гріш у ті часи можна було купити корову. Думаємо, що знайшли лише залишки скарбу, бо виглядає так, наче його пограбували — село популярне серед "чорних" археологів.

— Такий скарб бачу вперше за 10 років, — додає директор державного підприємства "Волинські старожитності" Олексій Златогорський. — Празькі гроші — це "долар" XIV-XV століть. Українське слово "гроші" походить якраз від празьких грошів. Вони були поширені, й часом археологи знаходять одну-дві монети. Але щоб одразу цілий скарб — це фантастика. Чому кажемо, що це саме скарб, а не просто загублені монети? Бо їх знайшли у житлі. Значить, власникові цих грошей треба було їх заховати.

Бойове античне судно — трирему — виявили на дні Чорного моря біля берегів України (на малюнку — сучасна реконструкція). Де — археологи не уточнюють. Зазначають тільки, що воно найдавніше зі знайдених у цьому регіоні — V ст. до н.е. Щороку українські археологи виявляють по кількадесят затонулих історичних суден, проте багато з них розграбовані. На борту ж знайденого торік збереглося багато амфор.

Цього року археологи продовжать дослідження, повідомив керівник п'ятої глибоководної підводно-археологічної експедиції "Берег Богів" Сергій Воронов. Вона буде додатково оснащена сучасним обладнанням. Зокрема, гідролокатор, який дозволить отримувати дані з глибини 2200 м.

— Ми зможемо зазирнути в максимальні глибини Чорного моря і попрацювати з об'єктами, координати яких маємо, але яких поки що не бачили, — сказав Воронов.

Як підрахували фахівці центру, на сьогодні в чорноморському і азовському басейнах налічується понад 2500 затонулих кораблів і 24 підводні міста.

Ставку ханів Золотої Орди XIV ст. розкопали в Попаснянському р-ні Луганської обл. Припускають, що ставка належала ханові Абдаллаху, який правив у 1361-1370 роках. Він карбував власну монету. Був останнім ханом із династії Батия. Правив номінально — від його імені західною частиною Золотої Орди управляв темник, тобто воєначальник, на ім'я Мамай.

 

Хани Золотої Орди, крім регулярних таборів у Судаку, Азові, Сараї на Волзі, мали літні ставки, своєрідні резиденції, куди переїжджали зі своїм двором, гаремом, прислугою, охороною, ремісниками і торговцями. Така виїзна ханська ставка нагадувала місто із сотень юрт і кибиток. На території України слідів таких досі не знаходили.

На місці табору виявили близько трьох тисяч мідних і срібних монет і заготовки для їх карбування. Також розкопали свинцеві одиниці ваги, залізні сокири, вудила, мідні та срібні жіночі прикраси, частини олов'яних дзеркал, шматки срібної руди. Науковці стверджують, що місце розташування ставки обрали дуже вдало: на навколишніх пагорбах могли бути розміщені сторожові застави. Звідси відкривається гарний краєвид.

— Період історії нашого краю з XIII по XVI століття тривалий час був майже невивченим. Таке враження, що родючі донецькі степи тоді стояли пусткою й були позбавлені діяльності людей, тобто не мали своєї історії. Ми підозрювали, що це не так, у чому й переконалися у процесі дослідження, — розповідає керівник експедиції Сергій Санжаров із Луганська — професор Східноукраїнського університету.

 

Трипільський вівтар знайшла спільна україно-британська археологічна експедиція поблизу села Небелівка Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл. Його виявили під час розкопок трипільського храму площею 1200 кв. м — першої та єдиної культової споруди, виявленої археологами за 120 років дослідження трипільської культури.

— Таку споруду розкопали вперше. Досі вважали, що в Трипіллі таких храмів не існувало, бо не могло бути, що вони не будували таких громадських будівель. Зараз маємо докази, що це було, — розказує співголова експедиції археолог Михайло Відейко. — Головний вівтар мав форму хреста, довжина однієї лопаті понад 4 метри. А таких вівтарів у храмі було кілька. Ми сперечаємося, їх було п'ять чи сім, але в будь-якому випадку це дуже складна споруда.

Розкопки проводили посеред соняшникового поля. Місце археологи обрали завдяки супутниковим знімкам місцевості. На них видно давнє поселення трипільців біля Небелівки. 4 тис. років до н. е. тут було найбільше на той час трипільське місто.

Вівтар передали на збереження до Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

 

Скелети дитини й дорослого чоловіка поряд із кістками коня та корови знайшли харківські археологи у давній вигрібній ямі в скіфському городищі біля села Більськ на Полтавщині. Останки лежали у дивних позах. Схоже, що їх скинули згори.

— Поховання прямо у поселеннях рідкісні, — пояснює археолог Ірина Шрамко. — Швидше за все, це викликане неординарними подіями, наприклад, воєнними зіткненнями, коли не встигали ховати співмешканців, де заведено. Зазвичай там, де жили люди, не хоронили.

Більське городище має площу 4,5 тис. га і є найбільшим у Європі таким формуванням ранньої залізної доби. Існувало з другої половини VIII до початку III ст. до н. е. Тут було місто Гелон — великий виробничий, культовий та політичний центр скіфів і залежних від них племен. Жителям Гелона докучали завойовники, про що свідчать оборонні укріплення завдовжки 35 км, із частоколом. Імовірно, жертвами одного з набігів і стали люди, чиї останки знайшли торік археологи.

 

40 тисяч років тому жили люди, стоянки яких знайшли біля села Лікареве Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл.

Імовірно, там жили неандертальці — представники тупикової гілки в еволюції людини. Чому вони вимерли та якими були їхні стосунки з пращурами сучасних людей, дослідники досі не можуть сказати достеменно. Є різноманітні версії: одні стверджують, що люди розумні та неандертальці не перетиналися, другі — що ворогували між собою, треті — що мирно співжили й навіть парувалися і могли мати спільне потомство.

 

Зараз ви читаєте новину «За один празький гріш можна було купити корову». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 272
Голосування Яка спортивна подія року вам запам'яталася найбільше?
  • 1) Фінал футбольної Ліги чемпіонів у Києві
  • 2) Кубок світу з футболу
  • 3) перемога українського боксера Олександра Усика над росіянином Муратом Гассієвим у Москві
  • 4) виграш збірної України з футболу групового турніру Ліги Націй
  • 5) перемога Еліни Світоліної на Підсумковому турнірі з тенісу
Переглянути
Погода