"Париж пам'ятає кілька українських пресконференцій. Проте ніяка не мала такого успіху та відгомону в пресі, як присвячена відвідинам Франції Йосипа Сліпого", — писав канадський тижневик "Гомін України" в липні 1970 року.
Йосип Сліпий очолював Українську греко-католицьку церкву з 1944-го. Тоді ж у Львові встановилася радянська влада, яка відправила його у виправний табір, нібито за співпрацю з німцями. Звільнили 1963 року після втручання Папи Римського Івана XXIII і президента Сполучених Штатів Америки Джона Кеннеді. Духівник поселився в Римі.
"Усі міста Італії, всі церковні й наукові установи при кожній нагоді наділювали князя нашої церкви різними почестями. Запрошували з викладами, бажали мати у президіях усіляких з'їздів, конференцій і конгресів", — писала журналістка Ольга Вітошинська в журналі "Визвольний шлях", що видавали в Лондоні.
Протягом 1968–1970 років Йосип Сліпий подорожує світом. Проводить зустрічі з українцями та бере участь у церковних дійствах у Канаді, США, Колумбії, Венесуелі, Перу, Аргентині, Парагваї, Бразилії, Австралії, Новій Зеландії, Німеччині, Іспанії, Португалії, Англії, Франції, Австрії, Індії та Мальті. Всюди кардинали й архієпископи знають Йосипа Сліпого й запрошують до резиденцій. Вважають честю відвідати його архієрейську службу. Для цього надають найкращі храми.
Голови держав, урядів і парламентів приймають блаженнішого з дотриманням офіційного протоколу, в супроводі гвардії та виконання національного гімну. Пошти Аргентини, Німеччини й Австрії з нагоди візиту Йосипа Сліпого видають листівки й марки.
— Чи можете нам розказати про життя каторжників у Сибірі? — питає польський журналіст на пресконференції блаженнішого в Парижі.
— Не хочу такими страхіттями псувати вам доброго настрою, — відповідає той.
На зустріч у великому залі паризького готелю "Лютеція" збираються майже сотні кореспондентів усіх французьких видань і журналісти із-за кордону. Бракує місця для фото-, радіо- і телевізійної апаратури. Йосип Сліпий робить доповідь французькою мовою на тему "Перспективи УКГЦ".
— Завдяки вам Україна виходить із підземелля на денне світло, — бере слово Жорж Люсіяні, професор кафедри слов'янської словесності в університеті Бордо. — У Франції знають тільки Росію, зрідка згадуючи узбеків і киргизів. Сьогоднішня пресконференція — це знаменита нагода переконати наших журналістів про існування інших народів у СРСР. Чому, панове, не пишете про Україну? Чому не стараєтеся мати вісток від самих українців? Мене обурює те, що ви так фальшиво подаєте тамошні факти. Про Україну пишете так, наче б там все добре, нічого не діється. А ви остовпіли б від здивування, коли б знали, як там бурлить! Появилася капітальна книжка Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація". Німці більше в курсі цих справ, як французи. України ігнорувати не можна!
Присутні починають аплодувати.
— Це правда, що західний світ ігнорує Україну, — говорить Йосип Сліпий. — Там мало знають про справжню Московію-Росію. Я вірю, що французькі учені з їхнім світлим розумом самі дійдуть правди й напишуть її.
Главу УГКЦ в Єлисейському палаці приймає президент Франції Жорж Помпіду. Обговорюють становище українців у СРСР та в еміграції. Президент згадує, що Франція першою визнала Українську Народну Республіку 1918-го.
Під час зустрічі з головами сенату та міськради Йосипа Сліпого нагороджують Золотою медаллю Парижа.
— Хочу подякувати управі Парижа за прихильність до українців, передану в користування старовинну церковцю на Сен-Жерменському бульварі, — каже після нагородження Сліпий. — Це скріплює приязні відносини Франції з Україною, які починаються від одруження Анни Ярославни з французьким королем Генріхом І в ХІ столітті і тривають досі. Ми не маємо медалі, щоб вам подарувати, зате прошу прийняти книжку.
Присутніх запрошують пригощатися шампанським. Один фотограф розповідає про торгового аташе французької амбасади в Москві, який їхав по роботі в Сибір. Сказав дружині: "Я не знаю, моя дорога, чи повернуся за тиждень, як заплановано, чи за 18 років, як Йосип Сліпий". Усі дипломати знали та стежили за справою митрополита.
"Незвичайна, хвилююча й пишна літургія відбулася вчора в Соборі Паризької Богоматері, де правив кардинал Йосип Сліпий, — писала французька газета "Фігаро" 13 липня 1970 року. — Правив за візантійським обрядом святого Івана Золотоустого, зодягнений у відзнаки своєї єпископської влади — в білу із золотом мітру. Церква була повністю заповнена українцями, французами й туристами-християнами. Після служби Йосип Сліпий звернувся до присутніх українською та французькою мовами. Зокрема, сказав: "Подяка в'язня-каторжника, який зазнав великого щастя сьогодні — правити українську Службу Божу в цій чудовій французькій святині!"
Після Парижа Йосип Сліпий відправився по містах, де були українські громади. У Байоні провів круглий стіл, присвячений українським церковним і політичним проблемам. У ньому взяли участь учені з Європи, Азії, Африки й Америки. На закиди професора-єврея про співпрацю українців із німцями, Йосип Сліпий навів приклад Митрополита Шептицького, який написав послання "Не убий!" і закликав до миру та взаємоповаги.
Йосип Сліпий живе в Римі, їздить різними країнами, але зберігає радянське громадянство й намагається продовжувати чинність свого паспорта. Сподівається повернутися та здійснювати архіпастирське служіння в Україні. Та в'їзд у СРСР йому забороняють. З подачі Кремля, не впускають і до країн комуністичного табору.
Вийшовши із московської неволі, він кинувся у вир праці. На римській землі почав доконувати чудес: проповідував, усвідомлював, організував, писав, будував, видавав твори, відвідував своїх вірних по всіх закутках землі, змагався за відзискання втрачених прав своєї церкви. Його життя на чужині не було легким і відпочивальним. Він вів гарячкову діяльность на користь церкви та народу
Богдан-Іван Лончина (1917–1985), перекладач
Кілька років добивався вивезти з Австралії кенгуру
У Римі 1963-го Йосип Сліпий отримав від Ватикана статус Верховного архієпископа Української греко-католицької церкви. Папа Римський надав посаду кардинала.
Йосипа одразу почали підтримувати багато меценатів. Серед них були українці й іноземці, які дбали про розвиток християнства. Вони давали гроші на будівництво споруд, що ініціював блаженніший. Спочатку він заснував Український католицький університет св. Климента в Римі.
— Він був перший Папа Римський, про якого знаємо, що був і святий, і вчений, — каже про Климента під час відкриття УКУ Йосип Сліпий. — Тільки завдяки тому він мав вплив на християн, бо неука й незнайка ніхто не слухав би. Він діяв і в Україні, серед наших предків-скитів і грецьких колоністів.
При університеті кардинал створює природничий музей. Просить священників і монахів із різних країн надсилати представників флори й фауни, зразки мінералів. Єпископа в Австралії протягом кількох років переконує допомогти з вивезенням кенгуру. Той відговорює кардинала, посилаючись на суворість австралійських законів. Та Йосип Сліпий добивається свого. Крім кенгуру, в забальзамованому стані отримує качкодзьоба.
Верховний архієпископ активізує роботу Українського богословського наукового товариства та видання газети "Богословія". 1969-го освячує новозбудований Собор святої Софії в Римі. За два роки купує та відновлює парафіяльний храм Жировицької Матері Божої для українців-католиків. При ньому засновує музей.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
2 
1
Коментарі