Для дівочих ворожінь найсприятливішим вважався період від Андрія, 13 грудня, до Водохреща, 19 січня. Старий рік саме відживає своє і втрачає на силі, а новий ще тільки народжується. Колись в Україні вважали, що в цей час можна зазирнути у своє майбутнє.
Дівчата ворожили пізно ввечері або опівночі. Місце вибирали біля порога або печі. Ворожили також біля воріт, парканів, криниць, річок або на межі. За дохристиянських часів ці місця вважалися входом у "той світ".
У ніч перед Андрієм або під Новий рік дівчата варили в новому горщику кашу, опівночі залазили на ворота й голосно кликали: " Доля, го-о-о-в! Озовися!".
— Ну куда собака гавкнув — значіть, у ту сторону дівка замуж пуойдє. Ліс зашуміть — то вмре, бо то могілки зашумєлі, — пояснює 82-річна Катерина Чотирко із села Денисовичі Поліського району Київської області. — А пампушки тоже робили. Кажна дівка пєкла вже свою пампушечку таку. І клалі на ослон пудряд, пускалі собаку вже в хату. Чию пампушку вперод собака ухватіть, та вперод заміж пуойдє.
Свєчка з свєчкой ізойдється — значіть, дєвка замуж пуойдє
Дівчата перекидали через ворота або через хату чобіт і дивилися: куди носком він ляже, звідти й чекати старостів. Ходили до ополонки і по тому, що витягували з неї, намагалися передбачити професію майбутнього чоловіка: гвіздок — буде ковалем, тріска — столяром, соломина — хліборобом. Рахували штахетини паркану "вдовець-молодець". Якщо паркан закінчувався кілком із корою — значить, чоловік буде багатим.
— У миску налівалі воду, лєпілі з воску таку тарілочку, — розповідає 86-річна Текля Мішлік із цього ж села. — У ту тарілочку свєчку ставілі. Так запалюють і пускають у міску з вадою. Є та, шо потухнє, то кажуть, шо умре. Є шо свєчка з свєчкой ізойдється — значіть, дєвка замуж пуойдє. Не зойдється — розлучиться з хлопцом.
А ще дівчата мріяли побачити вві сні свою пару. Для цього біля криниці прямо по снігу сіяли мак, льон або коноплі. Його треба було заскородити спідницею або фартушком, примовляючи:
Андрію, Андрію,
Я на тебе мак сію,
Запаскою волочу,
Бо дуже заміж хочу.
Приснися мені уві сні,
Хто буде мене брать навесні.
Далі дівчина мовчки й не озираючись ішла додому, лягала спати, вірячи, що суджений обов"язково присниться їй цієї ночі. Під подушку клали також замок із ключем, сподіваючись побачити вві сні, хто його прийде відкривати. Бо той і буде сватати.
Коментарі