"Вітання найпреклоннішому та найенергійнішому володареві, королю Великої Британії та Ірландії, захиснику віри, з побажанням радісного святкування Дня народження Божого. У великих радості та щасті ми вступаємо в новий сприятливий 1612 рік", — пише німецький лікар Майкл Майєр до короля Якова I. На аркуші зображає членів таємного товариства розенкрейцерів і складає його у формі троянди. Це привітання — найдавніша збережена різдвяна листівка у Великій Британії.
Такими саморобними посланнями обмінювалися аристократи Великої Британії, Німеччини й Голландії з XV ст. У такий спосіб ділилися святковим настроєм напередодні Різдва.
Прочитавши повість-казку Чарльза Дікенса "Різдвяна пісня", британський держслужбовець сер Генрі Коул 1843-го просить свого друга ілюстратора Джона Горслі створити листівки з написами "Щасливого Різдва та Нового року". Хоче дарувати їх родичам, друзям і знайомим. Художник малює триптих. У центрі розміщає веселу родину, яка пригощається алкогольними напоями. Праворуч і ліворуч — благодійну роздачу одягу та їжі біднякам.
Друкує тисячу екземплярів. Частину виставляє на продаж. За листівку просять шилінг — тижневу зарплату робітника. Купують лише багачі.
Відтоді листівки починають друкувати інші видавці. За п'ять років з'являються дешеві картки. На них зображають королівські сімейні портрети й головні події року.
Наприкінці 1860-х поштівки масово надсилають одне одному піддані Австро-Угорської імперії, Франції, Німеччини та Швейцарії. 1872-го перші листівки з'являються в Російській імперії.
Першу українську листівку на замовлення Громади святої Євгенії 1898 року готує художник Ілля Рєпін.
На ній — козак із люлькою в червоному жупані. Нижче — місце для привітання. Пізніше картки малюють українські художники Осип Курилас, Олена Кульчицька, Святослав Гординський, Антін Манастирський, Мирон Левицький. Зображають Діву Марію з Ісусом, янголів, зірки, колядників, пастушків, церковні дзвони, тварин і дідухи. Пишуть "Веселих свят!", "З Днем Рождества Христового", "З нагоди Різдва". Користуються й іноземними картками, які підписують українською мовою. Ними прикрашають стіни будинків, меблі, скриньки, книжки. Зберігають у спеціальних альбомах.
У 1920–1930-х на західноукраїнських землях, що входять до складу Польщі, мусять підписувати листівки польською. Тільки так вони дійдуть до адресата.
Водночас у СРСР забороняють відзначати Різдво та Новий рік, листівок не видають. Друкують до річниці більшовицького перевороту, але попиту на них немає. Українці святкують потайки й виготовляють саморобні поштівки. Лише під час Другої світової війни з'являються радянські листівки "Новорічний привіт з фронту".
2 
1
Коментарі