Ексклюзиви
Четвер, 31 травня 2007 17:41

"Сержант Пеппер" очолював хіт-паради 27 тижнів

 

"Ми стали популярнішими за Ісуса Христа", — дозволив собі сказати в одному з інтерв"ю Джон Леннон.

На початку 1966-го слава "жуків" ("бітл" англійською — "жук") справді вже перестала виглядати лише як істерія дівчат-підлітків, що закидали артистів своєю спідньою білизною. У США ці богохульні вислови викликали хвилю обурення. На півдні країни стали спалювали записи "Бітлз" і вимагали публічного вибачення.

— Ха, але ж перед тим, як вони спалюють ці платівки, вони їх купують, — віджартовувалися музиканти.

Навесні того самого року на Філіппінах перша леді країни Імельда Маркос зібрала в президентському палаці три сотні дітей високопоставлених осіб держави. "Бітлз" отримали запрошення на цей захід. Але ті вирішили відмовитися — мовляв, втомилися від перельотів і хочуть просто відпочити.

Газети, радіо й телебачення обрушили на музикантів шквал звинувачень у неповазі до дружини глави держави, а отже, й до країни й усього народу Філіппін. На екранах телевізорів безперервно демонстрували, як діти урядовців ридають, бо "Бітлз" образили їх своєю неувагою. Вибачення музикантів визнали недостатніми, пояснення — непереконливими. Зірок наказали негайно видворити з країни. Коли "Бітлз" дісталися до аеропорту, на них чекав патріотично налаштований натовп. Від розправи музиканти врятувалися лише з допомогою поліції. "Бітлам" дозволили залишити країну за умови, що вони повернуть гроші, зароблені на Філіппінах.

Це була остання крапля для "ліверпульців". Їм набридло виступати в однакових костюмах без комірів, мати однакові зачіски. Набрид сам образ милих, веселих, не обтяжених розумом улюбленців долі. Востаннє на батьківщині "Бітлз" виступили 1 травня 1966-го на лондонському стадіоні "Вемблі". У "збірній солянці" вони заспівали лише одну пісню. А 29 серпня концертом у Сан-Франциско закінчили своє американське турне. То був їхній останній виступ на публіці.

Із закінченням концертної діяльності почав змінюватися й зовнішній імідж "бітлів". Вони відростили бороди й вуса, Леннон почав носити круглі окуляри. У музикантів з"явилася купа вільного часу. Наприкінці осені "Бітлз" знову збираються в лондонській студії "Аббей Роуд" — для запису альбому "Sgt. Pepper"s Lonely Hearts Club Band" — "Оркестр самотніх сердець сержанта Пеппера (Перченка)". Йому судилося здійснити революцію в музиці.

Діти урядовців ридають, бо "Бітлз" образили їх своєю неувагою

Ідея створити "Сержанта Пеппера" належала МакКартні. Праця над новим альбомом тривала 129 днів (для прикладу: свою першу платівку "бітли" записали за 13 годин). 1 червня 1967 року восьма за ліком платівка "Бітлз" побачила світ. Крім Пола МакКартні, Джона Леннона, Джорджа Харрісона та Рінґо Старра, в "Оркестрі сержанта Пеппера" грали ще 38 музикантів. Альбом був новаторським. Уперше в рок-музиці використали орган, скрипку, кларнет, віолончель, сітар. Усі інструменти записували окремо, а потім зводили в єдину звукову доріжку, що теж було новиною. Між піснями не було звичних трисекундних пауз.

— Мене всі відмовляли, казали, що слухач не зможе знайти початок улюбленої пісні. Я послав усіх під три чорти. Будуть слухати платівку від початку й до кінця, — розповідав згодом продюсер Джордж Мартін, якого ще називали "п"ятим бітлом".

Перша пісня платівки починається з оплесків переповненого залу. Мартін в архівах студії вишукував різні цікаві звуки. У пісні "Ґуд монін, ґуд монін" чути спів півня, нявчання кота, ревіння лева, тупотіння коней, фиркання слона. Леннону прийшло до голови записати цих тварин у такій послідовності, щоб кожна наступна могла з"їсти чи бодай налякати попередню. Та на цьому експерименти не закінчилися. У самому кінці платівки Леннон запропонував вставити короткий сигнал частотою 15 кілогерців, відомий як "собачий свист". Пси його чують, а люди ні. Для тварин це сигнал небезпеки.

— Щоразу коли я ставлю платівку, мій собака чує цей сигнал, — запевняв Харрі Мосс — звукооператор, який втілював ідею Леннона. — Він раптово підскакує і тривожно озирається по боках.

Серед прихильників "ліверпульської четвірки" народилася легенда, нібито Пол МакКартні восени 1966-го розбився на машині, перебуваючи за кермом "під кайфом". Про те, що їхні кумири не гребують наркотиками, знали всі фанати "Бітлз". "Ліверпульці" навіть підписували петиції до британського уряду з вимогою легалізувати маріхуану. Різке припинення виступів, зміну іміджу, радикально іншу музику пояснювали так: МакКартні нема, йому знайшли двійника, а щоб підміну неможливо було помітити, вигадали всі ці метаморфози.

Найбільше підтверджень цьому прихильники легенди відшукували саме в піснях та обкладинці "Сержанта Пеппера". Передній бік платівки — це яскрава композиція із більш ніж сімдесяти картонних фігур відомих людей. У центрі самі "бітли" та їхні воскові статуї з музею мадам Тюссо. На передньому плані зображено свіжовириту землю, що дуже нагадує могилу. А на ній — квіти у вигляді напису "The Beatles". Кожна людина на обкладинці якимсь чином пов"язана зі смертю. Наприклад, письменник Едґар По загинув трагічно, акторка Мерилін Монро — наклала на себе руки. Назва групи викладена червоними гіацинтами, які вважаються квітами смерті.

Між піснями не було звичних трисекундних пауз

У першій же пісні альбому МакКартні представляє лідера "Оркестру сержанта Пеппера" Біллі Ширса. Прихильники легенди про смерть Пола вважали, що так звати двійника музиканта. Пісня "День у житті" нібито описує загибель МакКартні: у ній є згадка про якусь автокатастрофу.

За допомогою неї й інших пісень вибудовують повну картину аварії. Вона нібито відбулася в середу, 11 вересня або 9 листопада 1966 року, о п"ятій ранку (початок пісні "Вона залишає дім"). Падав дощ: "Я чиню дірку, куди проникає дощ" із пісні "Чинячи діру". МакКартні вів машину в стані наркотичного сп"яніння. Дорогою він підібрав дівчину, що голосувала на узбіччі, на ім"я Рита — героїня пісні "Люба Рита". МакКартні помер від травм голови — "Він розбив голову в машині" з пісні "День у житті". Смерть була миттєвою: рядок "Його життя не врятувати, покличте його дружину" із пісні "Доброго ранку, Доброго ранку".

Хоч насправді багато із цих ключів, м"яко кажучи, викликали сумніви. Наприклад, 11 вересня того року не було середою, а до 9 листопада "Бітлз" уже заявили про припинення концертної діяльності. Рядок про те, що треба покликати вдову, теж суперечить правді, бо МакКартні у момент його нібито несподіваної загибелі не був одруженим.

1967-го альбом "Оркестр самотніх сердець сержанта Пеппера" у Великій Британії тримався на верхніх щаблях хіт-парадів 15 тижнів, а в США — 27 тижнів. Окрім того, отримав чотири нагороди "Ґреммі". Він став вершиною творчості "Бітлз". Та в його музиці вже простежується початок кінця групи. Хоч після "Сержанта Пеппера" вона випустила ще п"ять платівок.

1957, 6 червня — у церковному саду в Ліверпулі (Велика Британія) познайомилися Джон Леннон і Пол МакКартні
1959 — заснували гурт "Long John and The Silver Beatles" ("Довгий Джон і срібні жуки")
1962 — перший виступ на телебаченні
1963 — концерт групи відвідала англійська королева Єлизавета II
1964 — в австралійському місті Аделаїда в аеропорту групу зустрічає 300 тис. фанатів
1965 — на Багамських островах знімають фільм "Help!", в якому прозвучала пісня "Yesterday"; усі учасники гурту стали кавалерами ордену Британської імперії
1966 — конфлікт із філіппінським диктатором Фердинандом Маркесом та його дружиною, останній концерт групи в Сан-Франциско
1967 — вийшов альбом "Оркестр самотніх сердець сержанта Пеппера", наклад платівок сягає 200 млн
1968 — переговори про гастролі в Радянському Союзі закінчилися нічим
1970 — виходить альбом "Let It Be", розпад групи

Усі четверо колишніх "бітлів" зробили сольну музичну кар"єру. Джон Леннон, окрім музики, разом зі своєю дружиною Йоко Оно активно займався політикою. У грудні 1980-го біля власного будинку Леннона в Нью-Йорку його застрелив фанат. За кілька хвилин до цього музикант встиг дати інтерв"ю й автограф своєму майбутньому вбивці.
Пол МакКартні був чи не найуспішнішим із екс-"жуків". Зараз його статки оцінюють у 725 млн фунтів.
Деякі з платівок гітариста Джордж Харрісона ставали "золотими". 2001-го він помер від раку легенів.
Виступи ударника квартету Рінґо Старра періодично переривалися то зйомками в кіно, то лікуванням від алкогольної залежності.

Зараз ви читаєте новину «"Сержант Пеппер" очолював хіт-паради 27 тижнів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1447
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода