Після битви під Полтавою в місті спалахнула епідемія чуми

Облогу Полтави шведські війська почали 30 квітня 1709-го. Здобувши її, через Харків і Курськ збиралися йти на Москву.

У місті було 2,6 тис. жителів і 4,2 тис. московських солдатів. Полтави шведи не штурмували, тримали її в облозі два місяці. За цей час втратили понад 6 тис. людей. Петро І мав час підготуватися до генерального бою.

— Місцевого населення шведи не грабували, а купували м"ясо, хліб, різні наливки, — розповідає 51-річна Людмила Шендрик, заступник директора Музею історії Полтавської битви. — Про це в своєму "Подорожньому щоденнику" згадує очевидець, словак Даніел Крман. Пише також, що хліба було мало й був дорогим. Ще купували палинуху — горілку.

Гроші на харчі для війська 26-річному королеві Карлові ХІІ, пише Крман, позичав його союзник гетьман, 70-річний Іван Мазепа.

Головні сили московської армії на чолі з 36-річним Петром І підійшли до Полтави наприкінці травня. Табір розбили на протилежному березі річки Ворскли. Шведи далі тримали в облозі Полтаву, а росіяни підходили щораз ближче до міста й оточили їх з усіх боків. Зоставався лише вільний шлях до Дніпра. А в ніч на 14 червня в різних місцях уздовж Ворскли почали комбінований удар. Генеральну битву цар призначив на 29-те.

17 червня, аби завадити переправі царських військ через Ворсклу, у бій кинувся і Карл ХІІ. Того дня йому виповнилося 27 років. Куля влучила королеві в ступню лівої ноги, пройшла нею і застряла біля пальців. Утративши багато крові й перенісши операцію, командувати армією Карл уже не міг. Замість себе призначив фельдмаршала Карла Реншильда.

20 червня Ворсклу перейшли головні російські сили. Через п"ять днів зайняли позицію поблизу села Яківці, за 5 км на північ від Полтави. Табір армії Карла ХІІ був під самим містом.

Дізнавшись, що росіяни побудували редути — земляні оборонні вали з ровами, шведський король вирішив атакувати першим. 27 червня 1709 року, близько четвертої ночі, шведи чотирма колонами піхоти і шістьма кінноти пішли в наступ. Бій тривав 3 год. Захопили два передові редути. Реншильд перегрупував війська, хотів обійти зліва. Але від його головної армії відірвалися шість батальйонів правого флангу і кілька ескадронів. Вони відійшли в ліс на північ від Полтави. Там їх розгромили росіяни.

Більшість шведів таки прорвалася через редути. Але потрапивши там під шквальний вогонь із гармат і рушниць, відступили в Будищанський ліс. Союзне шведам Військо Запорозьке з гетьманом Іваном Мазепою і кошовим отаманом Костем Гордієнком — до 8 тис. — брало участь у битві на лівому фланзі.

Із 7.00 до 9.00 була перерва. Після того Петро І пішов у наступ. Уперед рушили і шведи. Почався рукопашний бій. Царська кіннота тим часом обійшла королівське військо вже з боків. Щоб підтримати свою армію, Карл ХІІ наказав винести його на поле бою на носилках. Ядро їх розбило, і король упав на землю. Між рядами шведів пройшов слух, що Карла вбили, почалася паніка. Оговтавшись, король звелів підняти його вгору на схрещених штирях, аби солдати побачили, що він живий. Та його військо почало відступати.

Під вечір 15-тисячна царська армія погналася за шведами. 30 червня біля Переволочної — нині Світлогірське Кобеляцького району на Полтавщині — на березі Дніпра взяли їх у полон понад 10 тис. Ще частина Карлового війська загинула при переправі. Загалом у битві під Полтавою загинули 9234 шведи і 1345 росіян. 1909-го, перед 200-річчям Полтавської битви при відновленні братської могили росіян у Яківцях знайшли кістяк одного з верблюдів. На них і на конях на боці Петра І воювали 30 тис. калмиків.

Карл ХІІ із гетьманом Мазепою та 3 тис. війська перебралися на територію Молдавського князівства, підвладного Османській імперії. Там через нецілих три місяці, 22 вересня, Іван Мазепа помер.

Після битви трупи вбитих не закопували кілька днів. У Полтаві стояв сморід, спалахнула епідемія чуми. Петро І, вертаючись із погоні за Карлом ХІІ, до міста навіть не заїжджав, а зупинився в сусідній Решетилівці. У Полтаві ж від тих часів залишилася вулиця Панянка. Легенда переказує, що коли від чуми люди почали гинути як мухи, місцевому сотникові приснилася дівчина — панянка, як тоді казали. Вона вказала місце, де викопати криницю з чистою водою. Сотник викопав колодязь, і чума відступила.

На шведському обеліску з"являються жінка з воїном

1909 року на полі Полтавської битви біля села Побиванка, де за переказами поховали близько 9 тис. убитих шведів, співвітчизники встановили їм 6-метрову гранітну брилу з написами російською та шведською. Але спочатку для Полтави у Швеції готували пам"ятник: шведська матір тримає на руках убитого сина. Він — прикритий національним прапором, у руках — зламана шпага. Монумент так сподобався тодішньому шведському королю Оскару ІІ, що його поставили у Стокгольмі. До Полтави ж привезли гранітну брилу. Щодня з 12.40 до 13.00 у сонячну пору на брилі із західної сторони з"являється образ-тінь: жінка з нахиленою головою і розведеними руками, а під нею — чоловіча голова в трикутному капелюсі.
— Перший директор музею історії Полтавської битви Іван Павловський у книжці до 200-річчя битви писав, що його побачили місцеві пастухи, — розповідає художник з Полтави Євген Путря, 72 роки. — Я вперше побачив тінь у серпні 1994-го й замалював. Згодом дізнався, що шведи віддавна створюють картини на каменях. Зубилом відбивають певні ділянки. Промені сонця заломлюються в граніті, й завдяки грі світла й тіні в певний момент з"являється зображення.

Московське царство з Північної війни вийшло Російською імперією

Північна війна за контроль над Балтикою між Швецією і Московським царством і їхніми союзниками почалася 1700 року. Спочатку шведський король завдавав Петрові I поразки за поразкою. Навесні 1708-го Карл ХІІ пішов через Білорусь на Смоленськ, а далі — на Москву. Петро І, відступаючи, наказав застосувати тактику "випаленої землі". Шведам бракувало всього — харчів, навіть води. Тож початковий план походу на Москву змінили й завернули в Гетьманщину. Восени, аби вивільнитися із щораз важчого російського підданства, на бік Карла ХІІ перейшов гетьман України Іван Мазепа. Далі йти на Москву вирішили через Полтаву.

За сувору зиму і двомісячну облогу Полтави військо короля зменшилося на третину. Вирішальну битву 27 червня 1709-го Карл ХІІ програв, бо через поранення не міг особисто командувати військом. Зрештою, воно було в півтора разу меншим за цареве: Петро I мав 45 тис. солдатів, а Карл ХІІ — 27 тис.

1718 року Карл ХІІ загинув під час бойових дій у Норвегії. На престол зійшла його сестра. За мирним договором, підписаним 30 серпня 1721-го у фінському Ніштадті, Москві відійшли великі території над Балтикою. Швеція перетворювалася на другорядну країну. А Московське царство з 1721-го стало Російською імперією.

×