Ексклюзиви
Четвер, 27 жовтня 2011 09:39

Пабло Пікассо зрадів смерті першої дружини

Рим, весна 1916-го. Уже відомий і скандальний 35-річний художник Пабло Пікассо не може відірвати очей від сцени. Там танцює молодша на 10 років балерина Ольга Хохлова з Ніжина.

— Із такими, як вона, треба одружуватися, — попереджував його Сергій Дягілєв, засновник трупи Російського балету.

— У ній є мудрість і спокій, — захоплювався Пікассо. — А це куди більш рідкісний дар, ніж уміння танцювати. Її неприступність воістину аристократична.

Він малював кожну жінку, яка з'являлася в його житті. Ольгу — теж. Вона просить зображати її в реалістичній манері, бо футуризму і кубізму, що прославили художника, не розуміє. Її цікавить не так мистецтво, як слава Пікассо.

— Чи може художник стати серйозним чоловіком? — допитувалася у матері митця, вирішуючи, чи виходити заміж за нього.

— З моїм сином, який створений тільки для самого себе, не може бути щаслива жодна жінка, — відрізала та.

Відповідь балерину спантеличила. Але вибору вже немає. Дягілєв зібрався на гастролі в Латинську Америку. Додому їй, доньці полковника царської армії, не вернутися — там революція. Й Ольга Хохлова, розуміючи, що краще шлюб із відомим художником, ніж клопітне життя балерини, зважується стати мадам Пікассо. Їх повінчали у російській православній церкві в Парижі.

— Ти маєш стати модним художником і малювати портрети багатих і впливових замовників, — казала Ольга чоловікові.

Спершу закоханий Пабло в усьому її слухається. Подружжя поселяється у квартирі в центрі Парижа. Заставляють її меблями з червоного дерева. Ольга та Пабло відвідують прийоми й бали. Але триває світська ідилія недовго. Художник каже:

— Маскарад закінчений, мені треба працювати.

У майстерні відновлює той хаос, що супроводжував його все життя і тільки в якому міг творити. Усюди розкидає різні предмети, свої роботи. І постійно працює, навіть ночами. Ольга, прагнучи цілком заволодіти чоловіком, час від часу влаштовувала скандали. Пікассо не хотів себе обтяжувати умовностями, що заважали творчості. Замкнувся в собі. Часто розповідав про французького художника XVI ст. Бернара де Палісі. Той розпалював камін своїми меблями.

— Це горіння в ім'я мистецтва. Я кинув би у піч і дружину, і дітей, аби не згас у ній вогонь, — повторював Пабло.

Він зненавидів жінку. І це почуття до неї втілював у роботах. У серії картин, присвячених кориді, зображував її то у вигляді коня, то старої мегери. Половину їх велетенського ліжка заслав старими газетами.

— У нас навіть різні смаки, — казав художник.

— Ольга любить чай, тістечка й ікру. Ну а я? Я люблю каталонські сосиски із квасолею.

Навіть народження сина Пауло не врятувало шлюбу. Вихід один — розлучення.

— Вона занадто багато від мене хотіла, — пояснював причини розриву. — Це найгірший період у моєму житті.

Як шкодував Пікассо, що колись підписав шлюбну угоду. Згідно з нею, він мав віддати дружині половину статків і картин.

— Ти запевняєш, що любиш мене, — говорив Ользі. — Цілком можливо, але любиш, як шматок смаженої курки, намагаючись обгризти його до кістки.

Вони так офіційно і не розлучаться, продовжуючи жити разом. Художник не хотів ділитися грішми.

У січні 1927-го в натовпі Пабло побачив вродливу дівчину із сіро-блакитними очима. Схопив її за руку:

— Я — Пікассо. Ви і я разом зробимо великі речі.

Марі-Терез Вальтер, так її звали, було 17 років. Вона нічого не знала ні про мистецтво, ні про Пікассо. Мала вигляд дитини, слухалася і підкорялася в усьому

46-річному Пабло. "У житті художника почалося найбільше сексуальне захоплення, що не знало ні табу, ні кордонів", — пише один із його біографів.

— Я поділяю жінок на богинь і килимки для підлоги. Й особлива радість перетворювати перших у других, — казав Пікассо.

Ольга не витримала присутності суперниці під одним дахом і разом із сином утекла від чоловіка. До кінця життя вона з відстані стежила за його любовними пригодами. Померла від раку на самоті 1954 року в курортному місті Канни на півдні Франції.

— Ось тепер вона справді зникла, — сказав Пікассо, дізнавшись про її смерть.

На похорон він не прийшов, а невдовзі вдруге одружився із коханкою Жаклін Роке, молодшою на 46 років. Жінка називала його Мій Бог і запевняла, що Пікассо не можна залишати самотнім у його віці. Доглядала за ним — на старість хворого, сліпого, майже глухого — до смерті. Найдорожчий художник світу помер 8 квітня 1973-го у 91-річному віці.

За кілька секунд до агонії Пікассо прийшов до тями.

— Ви досі неодружені, лікарю? — посміхнувся.

— Одружуйтесь. Шлюб — чудова річ.

Сім жінок у житті найдорожчого художника

— Життя продовжують тільки жінки і праця, — любив казати Пабло Пікассо.

Із появою кожної нової жінки у житті митця змінювався його художній стиль.

1904–1912 — Фернанда Олів'є — перша натурниця, яку малює Пікассо, перебравшись до Парижа. Вони живуть разом, часто голодують. Художник експериментує: то збільшує кисть натурниці, то вкорочує їй ногу, форми наче обрубані сокирою. Це — початок кубізму. "Я малював те, про що думав, а не те, що бачив", — казав митець. Найвідоміша картина того періоду — "Дівчинка на кулі".

1912–1915 — Марсель Умбер. Її Пікассо називав Євою. На картинах малює гітарою, скрипкою — розквіт кубізму. Жодного реалістичного портрета. Єва померла від туберкульозу у 30 років.

1916–1927 — Ольга Хохлова — перша дружина художника. У творчості переважають реалізм і неокласицизм.

"Дві жінки, які біжать пляжем" — найвідоміша картина того періоду.

1927–1958 — Марі-Терез Вальтер. Для неї художник купив великий будинок. 1935-го вона народила Пікассо доньку Майю. У його картинах домінують плавність і м'якість форм. Це період сюрреалізму. "Дівчина перед дзеркалом", "Жінка з квіткою"— це портрети Марі-Терез. 1977-го повісилася у гаражі.

1936–1945 — Дора Маар. Пікассо лупцює її — йому подобається малювати, коли вона плаче. У творчості художника з'являється ключовий аспект — зображення мінотавра. Тоді ж малює "Герніку", присвяченну бомбардуванню іспанського міста Герніки. У період Другої світової війни у нього багато пацифістських полотен. Дора після розриву з художником лікується у клініці душевнохворих.

1943–1953 — Франсуаза Жіло. Їй — 21, йому — 62. Пікассо малює сюрреалістичних фавнів, русалок, кентаврів. 1947-го вона народила йому сина Клода, за два роки — доньку Палому. Водночас художник підтримує стосунки із двома попередніми коханками. Франсуаза через це покидає його.

1954 — Жаклін Роке стала другою дружиною Пікассо. Вона — останнє його натхнення. 17 років малює тільки її. Ці портрети позначені абстрактністю. За 13 років після смерті Пікассо Жаклін застрелилася.

 

Зараз ви читаєте новину «Пабло Пікассо зрадів смерті першої дружини». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 165
Голосування Яке місце посяде збірна України з футболу у відборі до Кубку світу-2022?
  • 1) перше
  • 2) друге
  • 3) третє
  • 4) четверте
  • 5) п'яте
Переглянути