— У нас цей день називається Чесна глава. Його обов'язково всі святкують. Строго держаться посту й ніякої роботи не роблять, — розповідає 67-річна Марія Доміна із села Жердя Чемеровецького району на Хмельниччині. — У селі постійно є робота по господарству, але хоча б у той час, як правиться в церкві — до 12:00, цього правила й сьогодні усі неодмінно дотримуються.
11 вересня православні й греко-католики згадують про мученицьку смерть Івана Хрестителя — відзначають Усікновення голови Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього.
Одразу після хрещення Ісуса Христа, правитель Галілеї Ірод Антипа наказав кинути Івана Хрестителя до в'язниці. Той викривав представника влади у співжитті з Іродіадою — дружиною брата. У день свого народження у 32 році, Ірод влаштував у палаці великий бенкет. Донька Іродіади Соломія танцювала перед гостями. Танець дуже сподобався Іроду.
— Проси в мене, що хочеш, — сказав він Соломії.
Мати намовила її попросити голову Івана Хрестителя. Ірод виконав бажання. Голову принесли Іроду на таці. Її вуста відкрились і промовили: "Іроде, не годиться мати тобі жінку Филипа, брата твого".
В пам'ять про цю подію церква запровадила свято й суворий піст на знак скорботи християн за насильницькою смертю Івана. Постять заради здоров'я людей і худоби. Тому подекуди свято називають Пісного Івана.
Цього дня віруючі особливо утри муються від співів і танців, "бо Іродова дочка співала й танцювала".
За народними переказами, цього дня лише одна година є смертельно небезпечною — та, коли відрубали голову Івану Предтечі. Але так як ніхто цієї години точно не знає, то бережуться протягом усього дня, щоб не травмуватися.
— Це свято велике, одне з 12 головних церковних, — пояснює сусідка Марії Доміни 52-річна Антоніна Мостова. — Цього дня у нас ніхто нічого не ріже, не рубає, не пиляє. Кажуть, що обов'язково травмуєшся або поріжешся до крові й рана не загоїться цілий рік аж до наступної Чесної глави.
Цього року свято припадає на понеділок. На Поділлі є прикмета, що в той день тижня, на який припало Усікновення, не варто протягом року розпочинати ніяких важливих справ, вирушати в дорогу, приймати рішення, розпочинати будівництво. Не кроять і не шиють одягу, не тчуть на верстаті, бо все зшите, закроєне або виткане цього дня неминуче "посічеться".
На Усікновення до рук не радять брати будь-які ріжучі й колючі предмети — ніж, ножиці, бритву, серп, косу, сокиру та голку. Вірять, що хліб краще ламати руками. Утримуються від вживання червоного вина, бо це "кров святого Івана". На півдні України — на Одещині й Миколаївщині цього дня не їдять помідорів, винограду, червоного перцю, щоб протягом року "не пролилась у цьому домі кров".
На Поліссі це свято називають Івана Кривавого або Івана Каліновіка. По інших територіях України відомі назви — Головосіки, Головоріз, Сікновення.
Від Усікновення небо, земля й вода остаточно "россікаються", настає похолодання й зимні ночі. Вірять, що посіяна цього дня озимина, буде надійно захищена від граду й наступного року дасть гарний урожай. Дослідники традиційної культури пов'язують ці вірування з прадавніми культами землі й плодючості.
На Рівненщині в деяких селах дотримуються старовинного звичаю закінчувати цього дня основні польові роботи й відсікати голову старому півню — на знак остаточного закінчення літа й початку осені. На Поділлі існує прикмета: якщо цього дня журавлі й лелеки вирушають у вирій, але "полетять на Київ" — на північний схід — то зима буде суворою.
— Розказують, що на Чесну главу змії та вужі починають ховатися на зиму під землю, — згадує народне повір'я жителька села Жердя 63-річна Надія Семенюк. — Ще моя бабуся так розповідала. Після цього дня залишаються на верху землі тільки "грішні" змії. Такі за літо когось вкусили, і їх за цей гріх земля не приймає. Вони взимку обов'язково замерзнуть. Отака їх чекає смерть.
Вважають, що після Головосіків разом зі зміями з водойм, полів і лісів зникають й інші міфічні істоти — водяники, польовики й лісовики.
— Ми не тільки нічого не ріжемо на Чесну главу, але навіть до рук не беремо нічого, що нагадує голову — яблука, груші, гарбуз, диня, кавун, цибуля і часник — каже 60-річна Ганна Пасяк із села Жердя. — Особливо остерігаємося буряка й капусти. Якщо щось мені треба, то я наварила борщ чи картоплю звечора. А то й один день на рік без борщу можна обійтися. Не смертельно.
Пояснює, що робить так через повагу до батьківської віри. Дотримується її. Каже, навіть якщо торкнутися цього дня до чогось круглого, то можна спровокувати собі головний біль на весь рік.
— Бабуся на це свято ніколи не чесала волосся. Казала, що воно "посічеться" й вилізе. То ми дітьми боялися, що полисіємо, — згадує зі сміхом заборони.
На чернігівському й житомирському Поліссі цього дня не їдять огірків, "бо будуть соплі текти". А від споживання груш і яблук утримуються, щоб не було чиряків і гуль на голові.
Щоб не боліли голова, очі та вуха, на Головосіки намагалися обходитись без таць і великих тарілок. Вони нагадували таріль, на якій принесли голову Івана Хрестителя.
На Головосіки копають коріння лікарських рослин
В Україні вірять, що на Головосіки добре лікувати зуби й інші хвороби органів, що розміщені на голові.
Мешканка 63-річна Жердя Віра Галушко радить тим, хто слабує на головний біль або мігрень на Чесного Хреста помити голову любистком, освяченим у церкві на Трійцю. Каже, що всю взяту в церкві троїцьку зелень зберігає вдома протягом року як ліки від хвороб голови, очей і зубів.
— У нас в селі головний біль лікують капустяним листям. Його треба трошки пом'яти, й обкласти голову. Мокрим платком зверху запинають і так знімають головний біль. Можна ще платка намочити, скласти його в смужку й голову обв'язати, — ділиться народними рецептами Марія Доміна.
Помічними вважають корені лікарських рослин, зібрані саме на Головосіки, а стебла й квіти — на Івана Купала.
— На Чесну главу копаємо корені реп'яхів й миємо голову собі й дітям, щоб коси були густі, — розповідає Віра Галушко. — Якщо голову мити хлопцям і чоловікам, то не лисітимуть, а будуть чубом густим трясти.
Коментарі