Ексклюзиви
Середа, 15 липня 2009 15:40

Галицьку Крайову виставку відвідали понад мільйон людей

Улітку 1894-го життя Львова перемістилося на південну околицю міста. Там, на верхній терасі нещодавно закладеного Стрийського парку, з червня до жовтня відбувалася галицька Крайова виставка. Був це найбільший ярмарок в історії Галичини — коронного краю Австро-Угорської імперії.

"Песимісти забралися зі Львова, втекли перед електричною колією, перед електричним світлом, перед тим усім, що виставка породила", — перелічувала технічні досягнення, які з"явилися у місті під час підготовки до виставки, газета "Львівський кур"єр". А готуватися почали заздалегідь. Протягом року тисячі робітників вирівнювали яри парку, щоб утворилася більш-менш рівна тераса площею майже 50 га. Додатково завезли 20 тис. кубометрів землі. Спорудили 60-метрову водонапірну вежу, прикрашену стрімким готичним куполом — вона простояла до наших днів. До головного входу виставкового містечка проклали трамвайну колію.

Різноманітні товариства, установи та приватні особи звели 130 павільйонів. Проектували їх найкращі архітектори Галичини, а будували досвідчені інженери. "Одні з цих павільйонів дуже гарні — як-от павільйон мистецтва, інші надто тендітні — наприклад, павільйон архітектури, якісь солідні — як дирекції скарбу, деякі банальні, а декотрі просто бридкі", — дорікала петербурзька газета "Край".


Найпопулярнішою була кругла будівля з панорамою битви поляків з росіянами біля села Рацлавіци 4 квітня 1794 року: виставка відбувалася у річницю повстання Тадеуша Костюшка. На розпис виготовленого в Брюсселі полотна 120х15 м польські художники витратили 750 кг фарби.

Один павільйон був у вигляді пляшки коньяку, збільшеної у 144 рази

І після виставки панорама була одним з улюблених об"єктів для відвідування. 1946-го, коли львівські поляки перебиралися до відібраного в німців Вроцлава, перевезли туди й Рацлавіцьку панораму. Там вона експонується й досі.

Навпроти панорами стояв палац мистецтв. Це єдина будівля, яка без перебудов збереглася донині — тепер тут спорткомплекс "Львівської політехніки". Далі тягнулася алея із численними павільйонами по обидва боки. Її прикрашав електричний фонтан: струмені води до 50 м заввишки освітлювали кольорові промені світла. Один із виробників алкогольних напоїв спорудив свій павільйон у вигляді пляшки коньяку, збільшеної у 144 рази. Був також акваріум із чотирма ставками, модель копальні воску зі штольнею на глибині 11 м, підземна печера у вигляді соляної шахти.

Щодня виставку відвідували тисячі людей. Бувало, дирекція мусила також ставати на вході, бо касири не встигали продавати квитки. За 139 днів роботи, з яких 100 видалися дощовими, експозицію відвідали 1 146 329 осіб. Окрім вхідних квитків, продавали лотерейні білети. Розіграш призів відбувався протягом усього часу роботи  виставки і збирав тисячі людей. Головним призом стала кам"яниця у Львові.

У вересні виставку у Львові відвідав 64-річний імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф І — цісар, як казали в Галичині. Павільйонами у Стрийському парку він ходив п"ять днів. Також приймав делегації, відвідував богослужіння, відкрив медичний факультет університету. А щовечора розважався на балах. Усюди його супроводжував натовп захоплених львів"ян.

— Мене охопила цілковита радість за ті всебічні досягнення, що їх здобув мій край у галузях творчості, розвитку шкільництва і мистецтва, — розчулився імператор, від"їжджаючи зі Львова до Відня. — Спільна праця обох народів (українців і поляків, які жили в тодішній Галичині. — "ГПУ") дає мені велику надію на те, що економічний добробут людей зріс і надалі зростатиме.

Протягом наступного року більшість виставкових будівель розібрали. У 1920–1930-х, коли Львів відійшов до Польщі, у Стрийському парку щороку відбувався один із найбільших у країні міжнародних ярмарків — Східні торги. Хоча на них з"їжджалися підприємці з усього світу, львівські старожили хитали головами: мовляв, куди там тим торгам до виставки 1894-го. На неї ж приїздив сам цісар Франц Йосиф.

Зараз ви читаєте новину «Галицьку Крайову виставку відвідали понад мільйон людей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 11376
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода