Ексклюзиви
четвер, 02 лютого 2012 10:41

"Це ти прослизнула рукою мені в штани"

Рудоволоса дівчина, яка працювала покоївкою в одному з дешевих готелів ірландської столиці Дублін, поверталася до себе на горище. Раптом до неї швидко підійшов худорлявий чоловік, середній на зріст.

— Джеймс Джойс, письменник, місс, — назвався.

— Нора Барнакль, сер, — відповіла вона весело, — донька кондитера.

На перше побачення, яке він їй тоді призначив, вона не прийшла. Зате на другому відразу взяла ініціативу в свої руки. Через п'ять років Джеймс в одному з листів із Європи писав Норі: "Адже це ти, соромітнице, капосне дівча, сама першою пішла на все. Не я перший зачепив тебе тоді в Рінґ-сенді. Це ти прослизнула рукою мені в штани нижче, все нижче, потім відвела тихенько сорочку, доторкнулася до мого кілка лоскітливими довгими пальцями й поступово взяла в руку весь, він був товстий, твердий, і почала не кваплячись діяти, доки я не кінчив тобі крізь пальці, й весь цей час дивилася на мене, нахилившись, безневинним і безтурботним поглядом".

Вона була із простої родини, знала тільки англійську. А він володів 20 мовами, був знавцем історії, філософії, культури, мистецтва. Та батько письменника, дізнавшись, що син зустрічається з дівчиною на прізвище Барнакль — англійською "прилипала", — мовив:

— Вона не залишить його ніколи.

Норі довелося жити з ним у країнах, мов яких вона не знала. Постійно відбиватися від кредиторів. Стежити за його здоров'ям, доглядати його після болючих операцій на очах. Захищати від настирливих відвідувачів і втішати, коли його романи забороняли, конфісковували чи спалювали.

На початку їхнього з Джеймсом спільного життя приятель письменника обмовив Нору. Сказав, що переспав із нею через день після її першої ночі з Джойсом. То була неправда, та Джеймс усе життя відчував себе рогоносцем і страшенно ревнував Нору. "Я бачу тебе то дівою, мадонною, то зухвалою, безсоромною, напіводягненою і непристойною. Ти то підносишся до зірок, то падаєш нижче, ніж остання шльондра", — писав він їй. Хоча сам якось підхопив непристойну хворобу від вуличної дівки, коли вони з дружиною були в розлуці.

Джеймс Джойс не був ані дбайливим чоловіком, ні уважним батьком. Син Джордж успадкував від нього чудовий голос і мріяв стати співаком, але нічого з цього не вийшло. У доньки Лючії дуже рано проявилася душевна хвороба. Джойс важко переживав недугу дочки, об'їздив усю Європу, показував її Юнгу і Фрейду, але ніщо не допомогло. Лючія померла у психіатричній лікарні.

Джеймс мав іронічний розум і скандальну вдачу. Усе своє оточення перетворив на "фабрику Джойса", заклопотану його справами. Навіть випадкового відвідувача міг послати на пошту по марки або до крамниці по чорнило. У всіх позичав гроші й речі — аж до зубного порошку.

— Якби сам Господь зійшов на землю, ти і Йому дав би доручення, — казала Нора.

У компанії Джеймс мусив стати в центрі уваги. Улюбленими темами розмов були кумедні життєві історії, подорожі, кулінарні секрети, музика. Наговорившись, замовкав і пильно розглядав співрозмовників. Їв мало, але із задоволенням пив біле вино, постійно доливав у келих. Напившись, виконував "танець Джойса", про який дружина говорила:

— Хіба це танець — закидати ноги за голову і трощити меблі?

А знайомим скаржилася:

— Ви й уявити не можете, що означає жити з такою людиною.

Поховавши Джеймса, Нора раділа, що цвинтар прилягає до зоопарку:

— Адже він дуже любив левів. Йому приємно чути їхнє гарчання.

Вона пережила чоловіка на 10 років.

"У моїй книжці немає жодного серйозного рядка"

20 тис. год. Джеймс Джойс працював над романом "Улісс", як він стверджував. Писав по кілька фраз на день. Останню крапку поставив 29 жовтня 1921-го. А самих лише невикористаних фрагментів у нього залишилося 12 кг паперу. "Завдання, яке я ставлю перед собою технічно, — написати книжку з 18 точок зору і в стількох же стилях, — ділився автор. — Шкода, що публіка шукатиме і знаходитиме мораль у моїй книжці, і ще гірше, що вона сприйматиме її серйозно. Слово джентльмена, в ній немає жодного серйозного рядка, мої герої — просто базіки".

У романі Джойс описав один день — з восьмої ранку до другої ночі 16 червня 1904 року — із життя дублінського єврея Леопольда Блума та молодого письменника Стівена Дедала. У творі вперше використана техніка "потоку свідомості", до якої вдавалися потім усі письменники-модерністи.

Назва книжки походить від латинізованого імені давньогрецького героя Одіссея — Улісс. "Джойс по-новому інтерпретував "Одіссею", — писав італійський літератор Альберто Моравіа. — І в її модернізації або, краще сказати, в її вульгаризації він зробив Улісса рогоносцем, онаністом, неробою, імпотентом, а Пенелопу — гулящою дівкою. Острів Еола перетворився у нього на редакцію газети, палац Цирцеї на бордель, а повернення на Ітаку — на нескінченні нічні блукання вуличками Дубліна, із зупинками в підворіттях, щоби помочитися. У нього все відбувається на брудних вулицях сучасного міста, в шинках, будинках розпусти, спальнях і нужниках".

2004-го на аукціоні Сотбі підписаний Джеймсом Джойсом примірник першого видання його роману "Улісс" продали за $288 тис.

 

 

1882, 2 лютого — Джеймс Джойс народився в передмісті Дубліна. Був другою дитиною Джона Джойса і Мері Мей. Батько отримав добрий спадок, але йому не щастило у справах, і він збанкрутував. Сім'я щоразу переїжджала до меншого та гіршого помешкання. З горя батько почав пити. З 15 дітей Джойсів вижили 10. Джеймса батько любив, тому віддав до коледжу. Писати вірші хлопець почав у 6 років, а в 16 написав кілька есе та п'єс. Учився блискуче, завойовував премії на щорічних національних іспитах, які дорівнювали батьковій пенсії за кілька місяців

1902 — закінчив університет у Дубліні. Виїхав до Парижа, працював журналістом, учителем, заробляв співом, друкував вірші й оповідання. Наступного року повернувся через хворобу матері

1904, 16 червня — познайомився з Норою Барнакль. Цього дня  відбуваються і події роману "Улісс". 1914-го перебрався з родиною до Цюриха у Швейцарії. Пише роман "Портрет художника в юності", перші розділи "Улісса". Публікація його 14 епізодів у 1918-1920 роках в одному американському журналі закінчується судовим процесом: Товариство з викорінювання пороку звинуватило автора в непристойності

1922, 2 лютого — спеціально до 40-річчя письменника в Парижі видрукували перші примірники "Улісса" окремою книжкою. Фоліант у синій палітурці обсягом понад 700 сторінок вийшов накладом 1000 примірників, автор підписав 100 перших копій

1931, 4 липня — Джойс і Нора офіційно реєструють свої стосунки в Лондоні. 6 грудня 1933-го у США суд виносить ухвалу, що "Улісс" не є порнографією і може бути виданий у країні. Через місяць роман надрукували в Нью-Йорку. 1936 — перше британське видання. В Ірландії твір був під забороною до 1960-х

1941, 9 січня — Джойса госпіталізували зі шлунковими кольками, хірург діагностує виразку шлунка. 12 січня — операція. Наступного дня письменник раптово помер у лікарні. Похований у Цюриху

 

Зараз ви читаєте новину «"Це ти прослизнула рукою мені в штани"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути