Вівторок, 17 червня 2008 14:38

Чайні пакетики з"явилися 100 років тому

Автор: фото: http://lcweb2.loc.gov
  Чайна вечірка в американської акторки Аліси Бреді (сидить друга ліворуч), 5 квітня 1923 року. Світське чаювання зародилося в Англії. Там чоловіки о 16.00 традиційно збиралися в клубах на ланчі. 1840 року герцогиня Анна Бедфордська вирішила в цей час прово
Чайна вечірка в американської акторки Аліси Бреді (сидить друга ліворуч), 5 квітня 1923 року. Світське чаювання зародилося в Англії. Там чоловіки о 16.00 традиційно збиралися в клубах на ланчі. 1840 року герцогиня Анна Бедфордська вирішила в цей час прово

У червні 1908-го нью-йоркський продавець чаю Томас Салліван мав відправити клієнтам зразки нового сорту. Аби зекономити, розклав невеликі порції не у традиційні залізні банки, а в шовкові мішечки, які зшив власноруч.

Клієнти вирішили, що чайне листя так і треба запарювати. Продавець здивувався, коли наступного місяця йому замовили чай у таких самих пакетиках.

Під час Першої світової війни англійські солдати насипали чай у бинт — так звану "чайну шкарпетку" або "чайну бомбу" — й заварювали в казанках.

1920-го чай у шовкових мішечках постачали лише в ресторани та готелі. Робили вручну. Та вже 1929-го в Німеччині розфасоване листя почали продавати й у звичайних магазинах, а пакетики виробляти на фабриках. Виготовляти з шовку було занадто дорого, тому невдовзі його замінили на марлю. У США в ту пору на чайні пакетики щорічно витрачали майже 7 млн метрів марлі.

Але вона надавала напою неприємного присмаку. Інженер американської паперової фабрики Фей Осборн узявся за розробку спеціального паперу для чайних пакетиків. Звернув увагу на м"який пористий матеріал, у який упаковували деякі сорти сигар. Осборн з"ясував, що його виготовляють у Японії вручну з якоїсь екзотичної рослини. Вирішує сам створити його. Пробує різні сорти дерев і зрештою зупиняється на манільських коноплях, із яких виплітають морські канати. У 1930-х пакетики з марлі ще конкурували з паперовими. Але винахід Осборна ставав дедалі популярнішим.

Із початком Другої світової війни влада США не лише заборонила використовувати коноплі для чайних мішечків, але й конфіскувала в Осборна всі запаси для потреб флоту. Тоді підприємець домовився, що забиратиме списані канати з конопель, відчищатиме їх від бруду й мастил і робитиме з них пакетики. Та сировини все одно не вистачало. Інженер почав додавати до паперу віскозу. Вона мала пористу структуру, добре пропускала воду і не розмокала.

У всьому світі масово виробляти чайні пакетики почали 1953-го. Саме тоді винайшли фільтр-папір, який не надавав чаю жодного присмаку, пропускав воду, але утримував найдрібніші чаїнки всередині мішечка. Цей папір використовують для виготовлення чайних пакетиків і донині. Один такий містить у середньому 3,125 г чаю.

Пакетик з діамантами продали за 15 тисяч доларів

2004-го року британська чайна компанія "Тіпс" на своє 75-річчя виготовила чайний пакетик, оздоблений 280 діамантами. На його створення пішло три місяці. Пакетик продали на аукціоні за $15 тис.
— Ми хотіли нагадати людям, наскільки дорога кожна чашка чаю, — сказав тоді директор компанії.

Зараз ви читаєте новину «Чайні пакетики з"явилися 100 років тому». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода