"Золото — це досконалість, — був переконаний мореплавець Христофор Колумб. — Той, хто володіє ним, може зробити все, що захоче, і здатен навіть вводити душі людські до раю". Жадоба збагачення була рушієм усіх його експедицій.

У 1480-х він двічі з"являється у Лісабоні при дворі португальського короля Жуана II. Португальці саме шукали морський шлях до Індії. Традиційний сухопутний перекрили турки з арабами. Колумб пропонував вирушити на Захід. Мовляв, Земля — кругла, тому до Індії можна дістатися, пливучи у протилежний бік. Радники короля визнали план безглуздим. Хоча насправді їм здалася занадто високою частка від майбутніх прибутків, яку Колумб просив собі в разі успіху експедиції — 10%.

Іспанське королівське подружжя Фердинанд та Ізабелла йому теж фактично відмовляють. Розчарований мореплавець збирається їхати до Франції. Однак на півдорозі його завертають фінансисти. Вони шукають нових прибутків і погоджуються дати гроші на пошук нового шляху до Індії. 3 серпня 1492 року з порту Кадіс у подорож вирушили каравели "Санта-Марія", "Пінта" та "Нінья" із 90 членами екіпажу. Експедиція обійшлася у 30 тис. дукатів. Для порівняння: річний прибуток заможної людини тоді становив 100–130 тис.

У жовтні-грудні 1492 року Колумб відкриває Кубу, Гаїті та кілька Багамських островів, які, на його переконання, були Індією. 9-місячна подорож себе не окупила: Колумб привіз іспанським монархам трохи золота, яке виміняв у аборигенів на брязкальця, а також декількох індіанців. Королівський двір тепер нетерпляче очікував фантастичних прибутків. Тож у другу подорож вирушають уже 17 суден і майже 2 тис. людей — не моряків-невдах, як першого разу, а переважно дворян-ідальго. Вони прагнуть одного — швидко розбагатіти.

На Кубі, де Колумб заснував форт Навідад і залишив 40 іспанців, він застає попіл і трупи. Поселенці спершу пересварилися між собою, а потім налаштували проти себе індіанців, і ті їх перебили.

Поруч будують нове укріплення. У центрі острова знаходять золотоносну річку. Та налагодити видобуток золота не вдається: іспанці почали хворіти на лихоманку, бракувало необхідного реманенту. Колумб відправляє частину людей назад і просить у королівського подружжя підмоги в обмін на рабів. Фердинанд та Ізабелла чекали грошей, а не індіанців, та все ж надіслали три кораблі з військом і припасами. Новоприбулі грабують і гноблять індіанців. За чверть віку на Кубі з мільйона їх залишиться лише кількадесят тисяч.

За чверть віку на Кубі з мільйона індіанців залишилося кількадесят тисяч

Розчаровані іспанські монархи скасовують монополію Колумба на подорожі до Нового Світу й дозволяють селитися там усім, хто забажає, в обмін на частину від видобутого золота. Аби відстояти свої права, Колумб повертається до Іспанії, але королівська пара не поступається. Розуміючи, що на Кубі знайти багато золота не вдасться, мореплавець вирішує рухатися далі в глиб Карибського моря. Маршрут цієї експедиції він прокладає, консультуючись із ювелірами. Ті начебто знали, в яких широтах можуть залягати поклади коштовного металу.

Португалець Васко да Гама 1499 року відкриває морський шлях до Індії в обхід Африки. Звідти він привозить своєму монархові повний корабель коштовностей і прянощів. Фердинад та Ізабелла починають підозрювати, що Колумб або приховує від них прибутки, або відкрив зовсім не те, що обіцяв. Тому скасовують решту його привілеїв і направляють нового намісника відкритих земель Франциска Бобадильо.

Його завданням було терміново наповнити скарбницю. Тож Бобадильо закриває очі на жорстокість підвладних і дозволяє кожному видобувати золото впродовж 20 років, сплачуючи лише сьому частину прибутків. Колумба і двох його братів кидають до в"язниці, звинувативши у жорстокості й некомпетентності, і відправляють у кайданах до Іспанії. Хоча покровителі-фінансисти домоглися зняття звинувачень, привілеїв не повертають. Його й далі не полишають думки про золото, і він просить нову експедицію.

Це була найганебніша подорож мореплавця — чотири кораблі, півтори сотні матросів. Майже як першого разу. Невдаху-адмірала в нових поселеннях усіляко ігнорують. Коли напередодні сильного шторму Колумб попросився зайти у гавань порту Санто-Домінґо на Кубі, йому відмовляють, і судна пережили стихію у відкритому морі. На півночі Ямайки пошматовані негодою кораблі сіли на мілину. На допомогу чекають цілий рік.

Тяжко хворого адмірала відправляють до Іспанії. При дворі забувають про нього. 19 травня 1506 року він складає заповіт, а наступного дня помирає. За легендою, із собою у труну Колумб звелів покласти кайдани, у яких його тримали 2 місяці під час слідства. До ліпших світів він відійшов із переконанням, що відкрив новий шлях до Індії.

Іспанські завойовники-конкістадори рухалися все далі в глиб нового континенту. Вони зіткнулися з імперіями ацтеків та інків і знищили їх. До Іспанії нарешті попливли кораблі із золотом. Це спричинило страшну інфляцію. Ціни на хліб, що трималися не одне покоління, раптом злетіли у 5–7 разів. Верхівка перестала цікавитися розвитком країни, бо золото саме текло до скринь. Коли ж через півстоліття його потік почав слабшати, виявилося, що Іспанія давно відстала від своїх сусідів. І з часом ті поступово розтягнули її володіння в Америці. Чим не наука для країн, які нині паразитують на газі й нафті — золоті нашого часу?

Берег Америки першим із корабля побачив матрос Родріґо де Тріана, а першим зійшов на нього перекладач із єврейської й арабської Луї де Торрес. Він був мараном — іспанським євреєм, що прийняв християнство. Гоніння на євреїв було частиною політики, яку провадило королівське подружжя Іспанії "їх католицька величність" Фердинанд та Ізабелла. Врятуватися від переслідувань можна було лише охрестившись.

У той час була поширена думка, що на нових землях можуть жити так звані загублені коліна Ізраїлеві — єврейські племена, що колись розсіялися світом. Тому вважалося, що розмовляти з ними доведеться мовою Тори.

Однак коли аборигени заговорили, стало зрозумілим, що де Торрес у Новому Світі роботи не матиме. Він почав придивлятися до тубільців. Завдяки своїй допитливості відкрив властивості тютюну. Торрес першим із європейців привіз його до Європи, і на цьому зробив статок.

1446–1451 — між цими роками Христофор Колумб (Крістобаль Колон) народився в італійському місті Генуї; на місце народження мореплавця претендують іще кілька міст
1451 — родина Колумба перебирається до Португалії
1470–1480 — подорожує морем у складі різних експедицій, стає прихильником ідеї, що Земля — кругла
1480 — одружується з донькою португальського губернатора острова Порто Санто Філіпою Моніз; через рік вона народжує йому сина Дієґо, через чотири — помирає
1485 — Колумб вирушає із сином до Іспанії; знайомиться з Беатрісою Енрікес
1488 — вона народжує йому другого сина — Фернандо, є підозри, що поза шлюбом
1492, 3 серпня — 1493, березень — перша експедиція
1492, 12 жовтня — Колумб відкриває Кубу та Гаїті
1493–1496 — під час другої експедиції дістається берегів Гваделупи, Монсерати, Антіґуа, Пуерто-Ріко та Ямайки
1498 — третя подорож — відкрив Тринідад і узбережжя Південної Америки
1502–1504 — четверта подорож — до берегів Гондурасу й Нікарагуа
1506, 20 травня — помер в іспанському місті Вальядоліді

×