— Чого тільки нема в трюмі цього корабля. Багато істот американці побачать уперше на своєму континенті і здивуються. Чекають на зустріч страус ему, свиня тапір, понад 40 кенгуру, верблюди, рептилії різної форми й забарвлення. Є навіть риби, — перший у світі ловець диких тварин для зоопарків 42-річний Елліс Джозеф проводить журналістів на пароплав "Беллбукл", що зайшов у гавань Нью-Йорка 29 жовтня 1920-го. Привіз із Сіднея більш як 4 тисячі австралійських птахів, звірів і рептилій для зоопарків США.
Елліс Джозеф народився в індійсько-єврейській сім'ї у Бомбеї — нині Мумбай в Індії. Після появи сина батьки переїхали у США. Заробляли перепродажем уживаних речей. Елліс змалку цікавився тваринами. У 12 років зловив рідкісних птахів і продав їх. Відтоді не хотів ходити до школи.
Коли їдуть відпочивати в Панаму, купує папуг. Знаходить охочих придбати птахів у Сан-Франциско. Тікає з дому і заробляє на життя виловом і продажем пернатих на західному узбережжі США. Після повноліття бере квиток на пароплав і пливе в Африку. Скуповує там дрібних тварин. Збуває у США у 15–20 разів дорожче. Починає регулярно відвідувати Австралію та Мексику.
1914 року вирішує ловити диких і екзотичних тварин для продажу. У Європі та США набувають популярності зоопарки. Шукають постачальників звірів.
"Я вирушив у першу бізнес-подорож на британському лайнері "Момбаса" до Східної Індії й висадився в Бомбеї, — розповідає пізніше. — Звідти поїхав у джунглі в глиб країни. Мав замовлення з Європи на тигрів, леопардів, оленів і багато птахів".
Елліс Джозеф безстрашний і сильний. Має зріст 2 м та вагу понад 130 кг. У напарники бере мисливця Корнеліса ван Руйєна. Його називають "страхом усіх котячих" — полює на тигрів, левів і леопардів. Добре знає природу. Супроводжує американського президента Теодора Рузвельта під час африканського сафарі.
"Мали багатий улов. Захопили чотирьох левів, двох леопардів і тигрів, журавлів, інших птахів і велику кількість дрібних видів, — розповідав згодом Джозеф. — Щоправда, мене поранила кігтями у плече левиця, але рана швидко зажила".
Найефективніші — пастки-клітки з бамбука. Їх замовляють у місцевих майстрів. Усередину заводять віслюків і залишають у джунглях. Коли хижаки заходять, закриваються автоматично пружинами.
"Важче ловити бегемотів. Робили це місячними ночами, коли вони виходили пастися до річок чи боліт, — розказував Елліс Джозеф. — Будували невеликі загони й пострілами з рушниць заганяли в них молодняк. Наколювали транквілізаторами й пакували в трюми. Старі та самиці для нашої справи не підходили. Лютих відстрілювали".
Захисники тварин називають його живодером. Аби впіймати потрібного віку та виду особину, вбиває п'ять-шість інших. Кожна третя зловлена помирає під час подорожі океаном. Шлях від Сіднея до Нью-Йорка на кораблі займає до 50 днів. Джозеф бере більше, аби довезти хоч когось живим. Інколи навіть не знає, чим годувати чи як лікувати впійману екзотичну істоту. Та навіть на мертвих тваринах заробляє — шкури й кістяки продає в зоологічні музеї й колекціонерам. М'ясо згодовує решті.
Найбільше пишається тим, що першим із ловців довіз живого качкодзьоба з Австралії. На це витрачає дев'ять років. Усі попередні рази тварини помирали.
"Потім зрозумів, що причина в неправильному транспортуванні. Зловити в пастку качкодзьоба в австралійських джунглях — не проблема. Тварина водоплавна. Але після занурення її шерсть має обсохнути, інакше отримує пневмонію. На замовлення один сіднеєць зробив мені прорезинену клітку-резервуар із п'ятьма відділеннями для води, піску й трави. Тварина могла обсохнути й поспати. Проте із п'яти я довіз живим одного. Та і той здох за сім тижнів".
На кілька років селиться в Австралії. Купує маєток у передмісті Сіднея. Влаштовує тут зоопарк і притулок для тварин, яких продає. Господарство обслуговують 50 помічників.
— Якби я був достатньо багатий, то не продавав би цих тварин у зоопарки. А тримав би в себе і милувався щодня їхнім різноманіттям, — каже Джозеф.
Має трьох улюбленців — шимпанзе Кейсі та Болді й сірого папугу ара.
"За говіркого сірого папугу пропонували велику суму, — розповідав в інтерв'ю. — Але я з ним не розлучився б за жодні гроші. Той птах врятував мені життя. Це було на півдні Нігерії, мені було трохи за 30. Полював на бегемотів і підхопив лихоманку. Лежав у хижі, марив. Папуга вивчив англійську й почав розмовляти зі мною".
Джозеф усе частіше скаржиться на здоров'я. Продає маєток у Австралії з колекцією хутра й тварин і переселяється в Нью-Йорк. Від замовлень відмовляється. Понад 10 останніх років живе на кошти, зароблені на вилові й продажу тварин.
Найекзотичніші тварини, яких зловив Елліс Джозеф
1. "Русалка" — так називали африканського ламантина — тварину із передніми кінцівками-ластами та хвостом у формі весла. Важили до пів тонни, були завдовжки 3–4 м. Двох ламантинів спіймав у морі біля берегів Африки 1912-го. При транспортуванні до Англії вони загинули.
2. Тилацин, або тасманійський вовк — вимерлий вид. Самиці мали сумку, в якій виношували дитинчат. Наприкінці XIX ст. тилацина в Австралії та Тасманії вбивали як крадія овець. Елліс Джосеф упіймав пару 1916-го. Продав їх у зоопарк в Нью-Йорку. Перша тварина загинула через сім днів, друга прожила до вересня 1919 року. Останній на Землі сумчастий вовк помер у зоопарку 1936-го.
3. Качкодзьоб — водоплавний ссавець, один із символів Австралії. Наприкінці XVIII ст. його опудало привезли в Англію. Його назвали підробкою — "бобром із качиним дзьобом". Елліс Джозеф був одержимий ідеєю привезти живих качкодзьобів. Це вдалося лише раз. Тварина прожила в зоопарку сім тижнів.
4. Королівських пінгвінів зловив на узбережжі Західної Африки в сітки з рибою. У червні 1912-го доправив понад 10 в Англію. Майже всі вижили й пристосувалися до неволі.
5. Гігантських черепах Альдабра із Сейшельських островів Джозеф Елліс називав "живими консервами". Здавна моряки тримали їх у трюмах на кораблях, а потім вживали у їжу. Двох 100-кілограмових особин 1920 року передав у зоопарк Нью-Йорка.
9 
35413
Коментарі