Цезар поставив у храмі золоту статую коханки

"На любовні втіхи був ласий і ставав коханцем багатьох знатних жінок. Сильно любив Сервілію. Купив їй перлину за шість мільйонів, а в громадянську війну подарував багатющий маєток. Була цариця-мавританка Евноя. Їй та її чоловікові робив безліч подарунків. Але більше за всіх він любив Клеопатру. З нею бенкетував не раз до світанку. На її кораблі з багатими покоями готовий був проплисти весь Єгипет", – писав у "Життях дванадцяти цезарів" 121 року давньоримський історик Светоній про Гая Юлія Цезаря.

Той зробив успішну кар'єру – став консулом, великим понтифіком і диктатором Римської республіки. 48 року до н. е. прибув до Єгипту з військом. Там переховувався колишній друг Гней Помпей, який хотів відсторонити Цезаря від влади.

 

Сподівався на допомогу єгиптян, але ті вбили його. Коли Цезар зійшов на берег в Олександрії, йому урочисто піднесли голову та перстень Помпея. Це шокувало полководця. Плакав, цілував голову і розпорядився поховати з почестями.

Розумів, що наказ стратити Помпея міг дати лише єгипетський цар – 12-річний Птолемей ХІІІ чи його придворні. Розпитуючи про них, Цезар дізнався про конфлікт царя зі старшою сестрою Клеопатрою. За батьковим заповітом, мала ділити владу з братом і отримати титул Тео Філопатор – "богиня, що любить батька". Захотіла правити одноосібно – викреслила Птолемея ХІІІ з документів, наказала карбувати монети зі своїм портретом. Це розлютило придворних, які більше любили юнака. Клеопатра втекла до Сирії.

Цезар захотів побачити 20-річну царицю і написав їй листа. Запропонував зустрітись в Олександрії. Єгиптянка сприйняла це як шанс повернути владу.

"Була найгарнішою з жінок, її краса саме розквітла. Мала пречудовий голос. Бачити і чути її було великим задоволенням. Могла підкорити кожного – і людину холоднокровну, і немолоду. Цезаря вирішила вразити звичним способом – поклалася на красу", – писав давньоримський історик Діон Кассій.

Допомогти проникнути до палацу в Олександрії просить друга Аполлодора. Підкуповують варту міської гавані, щоб підплисти до маєтку.

"Сіла в маленький човен і в темряві пристала поблизу царського палацу. Щоб бути непоміченою, залізла в мішок і витягнулась у ньому на всю довжину. Спільник обв'язав його ременем і вніс через двір до Цезаря. Кажуть, ця хитрість Клеопатри здалася Цезарю сміливою і полонила його. Остаточно підкорили її ввічливість і краса", – писав давньогрецький історик Плутарх у "Порівняльних життєписах".

Клеопатра падає на коліна перед диктатором. Називає себе жертвою несправедливості і хоче отримати частину царства.

Вранці Цезар кличе Птолемея. Біля себе тримає його сестру. Цар розгублений. Римлянин намагається примирити правителів і повернути Клеопатрі владу.

Розлючений Птолемей виходить до народу і демонстративно скидає на землю діадему. Придворні підбурюють народ вигнати Цезаря, його військо і Клеопатру. Царя узяли в полон, кажуть.

Піднімається повстання. Цезар зачиняється в царському кварталі, але розуміє, що натовп візьме його силою. Виходить до людей, ставить перед собою Клеопатру і Птолемея. Зачитує заповіт, у якому батько наказує дітям правити разом. Юрба заспокоюється.

Примирення відзначають грандіозним бенкетом. На столах – золотий і срібний посуд. Подають рибу, устриць, омарів, перепелів під пряним соусом, павичів, поросят, хліб, сир, фрукти, начинені медом фініки. Запивають вином. Людей на вулицях пригощають пивом.

Клеопатра постійно в покоях одруженого Цезаря – в Римі на нього чекає жінка Кальпурнія. Знає, що має репутацію "чоловіка всіх дружин, і дружини всіх чоловіків". Воїни оспівують його любовні пригоди на весь світ.

Містом ширяться чутки, що диктатор допомагає цариці в подяку за ночі з нею. Євнух Потін, воєначальник Ахіллас і сестра Клеопатри Арсіноя вирішують убити коханців. Це чує раб Цезаря. Полководець наказує розправитися зі змовниками. Заколюють Потіна. Ахіллас і Арсіноя тікають до військ і ведуть їх до палацу.

Цезар віддає єгиптянам Птолемея, але це не зупиняє їх. Готується до бою. На допомогу приходить воєначальник Мітрідат Пергамський – перекидає війська з Сирії у Єгипет. Розбивають місцеву армію на берегах Нілу. Птолемей ХІІІ тоне.

 

Цезар отримує шанс приєднати Єгипет до Римської республіки, але віддає його Клеопатрі. Переконує вийти заміж за молодшого брата Птолемея XIV, щоб зупинити протистояння в державі. Вона погоджується.

Цезар і Клеопатра вирушають у подорож Нілом із супроводом на 400 кораблях. Майже не виходять із покоїв, застелених м'якими перинами.

За кілька місяців переривають мандрівку через звістку про загрозу Риму від Фарнака, правителя Боспорського царства в Північному Причорномор'ї. Диктатор їде з Єгипту. Для безпеки коханки лишає три добірних легіони – майже 10 тисяч воїнів.

Клеопатра народжує хлопчика, якого називає Цезарем. Жерці оголошують батьком дитини бога Ра, який нібито прийняв подобу римського диктатора. Обурені розпустою єгиптяни зневажливо називають його Цезаріоном.

Veni, vidi, vici – "Прийшов, побачив, переміг", – пише Цезар до Риму із Зели – тепер місто на півночі Туреччини, після перемоги над Фарнаком. Кличе Клеопатру. З'їжджаються в Рим у листопаді 46 року до н. е. Єгиптянка привозить сина та чоловіка Птолемея XIV, якого змушує плазувати та називати її богинею. Цезар запрошує її на тріумфальний парад.

Клеопатрі дарує багату віллу на берегах Тибру та слуг. Ночує в неї. Цим принижує свою дружину перед народом. Але його не засуджують, бо Кальпурнія не може народити дітей.

"Він побудував храм і влаштував довкола священний майданчик. Поряд із богинею поставив прекрасну золоту статую Клеопатри", – згадував Аппіан Александрійський у "Римській історії".

Храм Венери Цезар зводить у Римі на подяку за перемогу над Помпеєм. Статую Клеопатри у священному місці римляни вважають святотатством і засуджують правителя.

Говорять, він має намір змінити закони й отримати право на багатоженство. Хоче одружитися з Клеопатрою та зробити Цезаріона спадкоємцем. Бояться впливу єгиптянки і застерігають Цезаря. Він відкидає скарги.

365 днів у році почали рахувати за новим календарем, який встановив Гай Юлій Цезар 1 січня 45 року до н. е. До того було на десять днів менше. Це не подобалося людям, бо традиційне свято урожаю припадало не на літо, а свято збирання винограду – не на осінь. Щоб згладити неточності, жерці вставляли додатковий місяць – марцедоній. Цезар жартував: "Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це сталося". З астрономом Созігеном узгодив тривалість року. Виник Юліанський календар

3 офіційні дружини мав Гай Юлій Цезар. З донькою воєначальника Корнелією прожив з 85 по 69 рік до н. е. – до її смерті. Від неї мав доньку Юлію. За сім років узяв за дружину Помпею Суллу. Розлучився за шість років. 59 року до н. е. одружився з набагато молодшою Кальпурнією Пізон

Проігнорував віщий сон

"З часу консульства і до самого початку громадянської війни він оголошував своїм спадкоємцем Гнея Помпея. Але в останньому заповіті призначав трьох онуків своїх сестер – Гаю Октавію залишав три чверті майна, Луцію Пінару і Квінту Педію – останню чверть. Врешті усиновив Гая Октавія і передав йому ім'я. Багато убивць були ним названі в числі опікунів сина, а Децім Брут – навіть серед спадкоємців", – описує останню волю римського диктатора Гая Юлія Цезаря історик Гай Светоній Транквілл у "Житті дванадцяти цезарів".

Диктатор складає заповіт після повернення з походу в Іспанію 45 року до н. е. Його турбують епілептичні напади, передчуває смерть. Документ показує жерцям.

Планує новий похід – хоче розгромити Парфію – нині терени Північно-Східного Ірану і Південного Туркменістану. Прагне підкорити Скіфію, Германію і Галлію – тепер Франція.

Карбує свої зображення на монетах, що було заборонено за життя. Ставить свою статую у храмі із викарбуваним написом "Непереможному богові".

Після жертвоприношень на спортивних іграх хтось із натовпу кладе йому на голову лавровий вінок з білою перев'яззю – символ царя. Розлючені народні трибуни скидають його. Диктатор наказує позбавити їх посад.

У Римі говорять про загрозу життю Цезаря. У місті Капуя розкопують давні могили і знаходять табличку з написом "Коли потурбують Капіїв прах, тоді нащадок його загине від рук одноплемінників".

Цезарю доповідають, що коні, яких він посвятив богам, відмовляються від їжі та плачуть. Під час одного з жертвоприношень провісник попереджає диктатора про небезпеку, яка чекає в середині березня.

Дружині Кальпурнії сниться, що чоловіка вбивають ножем у її обіймах. Вранці благає не йти на засідання сенату. Зворушений її слізьми залишається. Але до маєтку приходить Децім Юній Брут і переконує ігнорувати прикмети.

Дорогою Цезар зустрічає провісника.

– Середина березня настала, – каже диктатор.

– Настала, але ще не завершилася, – відповідає провісник.

15 березня 44 року до н. е. заколотники на чолі з Гаєм Касієм Лонгіном і Марком Юнієм Брутом убивають Гая Юлія Цезаря в будівлі сенату.

Перший удар у шию завдав ножем політик Публій Сервілій Каска. На тілі Цезаря нарахували 23 поранення. Місце змовники обрали не випадково – убивство в сенаті мало нагадати народу про замах на першого царя Риму Ромула, коли він став тираном.

Заповіт Цезаря викликає у Клеопатри гнів і сльози. Правитель не визнав народженого від нього Цезаріона. Розуміє, в Римі почнеться боротьба за владу. Тікає в Єгипет.

×