"Я відмовився писати дитячі книжки. Дарма. Як зауважив вибагливий критик, героєм моєї останньої п'єси був "просто Крістофер Робін". Англія очікує, що я й надалі писатиму", – зазначив у автобіографії англієць Алан Мілн.
14 жовтня 1926-го вийшла його книжка "Вінні Пух та всі-всі-всі". Виклав у ній історії, почуті від сина Крістофера Робіна. Той з'явився на світ за шість років до публікації повісті. На день народження отримав у подарунок плюшевого ведмедика. Назвав його Едвардом.
Батько повів 3-річного Крістофера в Лондонський зоопарк. Зіркою звіринця була ведмедиця Вінніпег. Її ще звали Вінні. Робін заходив до неї в клітку і любив поїти молочним коктейлем. Тварина так сподобалася, що міг годинами стояти перед її вольєром. Хлопчик навіть змінив ім'я своєму плюшевому ведмедику на Вінні. Пізніше додав Пух – на честь лебедя із міського ставу.
1925 року Мілни купують Кочфордську ферму й ліс на південному сході Англії. Переїжджають туди. Крістофер багато гуляє, лазить по деревах. Алан весь час проводить у кабінеті за написанням п'єс і детективів, мати Дороті займається хатніми справами.
Якось Крістофер розігрує перед батьком виставу з іграшковим ведмедем, поросям, кенгуру і тигром. Алан цікавиться побаченим і просить сина вигадувати ще. Записує розповіді про любов Вінні-Пуха до меду та його пригоди в лісі. Виходять оповідання. Додає до них і хлопчика. Як і сина, називає Крістофером Робіном.
Написане несе до видавництва Methuen. Там одразу друкують твір. За перший рік продають понад мільйон примірників. Родина Мілнів стає відомою. Найбільше читачам подобаються Крістофер Робін і його плюшеве ведмежа.
Син письменника з іграшкою починає ходити на зустрічі з шанувальниками. Читає фрагменти твору. Його записують для аудіокниг. Багато читачів надсилають листи, і хлопчик із нянею відповідають на них.
Поїв ведмедицю молочним коктейлем
Мілн засмучений, що письменницька слава прийшла до нього як автора дитячих книжок. Хоче, щоб такими ж популярними ставали п'єси. Надмірна увага до сина дратує.
"Мені здається, що реальний Крістофер Робін привернув до себе набагато більше уваги, ніж я того бажав, – писав Мілн. – Не хочу, щоб він подорослішав і просив називати його Карл Роберт або якось інакше".
Та Алан продовжує писати про Вінні-Пуха. За рік видає другу частину оповідань "Тепер нас стало шестеро", а 1928-го завершальну – "Будинок на Пуховому узліссі". У ній Крістофер Робін залишає своїх друзів, бо на нього чекає школа. 1930 року син письменника справді вирушає вчитись у школу-пансіонат.
"Сторонні люди чомусь вирішили, що знають мене і мають право судити, – згадував у книжці "Шлях крізь дерева" дорослий Крістофер Робін. – Однокласники безжально жартували. Сусіди по кімнаті без кінця програвали платівку, яку я колись записав. Дражнили і псували мені життя".
27-річним відвозить свої іграшки в Йоркську публічну бібліотеку, де вони зберігаються досі. Хоче стати письменником, та усвідомлює, що його завжди порівнюватимуть із батьком. Одружується, селиться в портовому місті Дартмут і відкриває книжковий магазин.
"Батько ніколи не читав мені історій про Вінні-Пуха, – писав Крістофер. – Та й поговорити зі мною щиро не вмів. Як і не вмів висловити свої почуття. Здавався людиною, "серце якої завжди застебнуте на всі ґудзики".
Алан Мілн помер 1956-го. Відтоді Крістофер не навідувався в дім батьків. Понад 15 років не бачився з матір'ю – до її смерті. Мав доньку і написав три автобіографічні книжки. Помер 1996-го.
311 разів написали "Я тебе люблю" на Стіні кохання в Парижі 12 жовтня 2000-го. Використали 250 мов. Артоб'єкт на 40 кв. м створили на вул. Монмартр митці Федерік Барон і Клер Кіто. Так хотіли привернути увагу до справжнього кохання й милосердя. Поміж написами нанесли червоні бризки, що символізують розбиті серця. Стіна стала популярною серед туристів і закоханих
"Ми, українці ескадрового міноносця "Завидний", підняли свій національний прапор, щоби показати, що, не дивлячись на віковий гніт, все-таки живі ще сини нашої славної матері-України. Жива та сила, яка повинна відновити права нашої славної, дорогої матері-України", –
зазначили в маніфесті члени команди есмінця "Завидний" 12 жовтня 1917 року. Першими серед кораблів Чорноморського флоту підняли синьо-жовтий прапор. На честь цього українці Севастополя влаштували багатотисячну ходу й парад біля пам'ятника адміралу Нахімову. Стяг на судні змінили більшовики у січні 1918-го
11 жовтня 1138 року в сирійському Алеппо стався землетрус. Слабкі поштовхи почалися вранці. Опівдні посилилися та зруйнували мури міста, багато будинків, фортецю та церкву хрестоносців. Загинули 230 тис. людей. Землетрус охопив територію сучасних Сирії, Туреччини та Ірану. Населення Алеппо відновилося на початку XIX ст.
12 жовтня 1891-го на острові Юргорден у центрі Стокгольма відкрили перше у світі село-музей. Створив його дослідник старовини 57-річний Артур Хазеліус. Придбав там маєток Скансен. Завіз давню кузню, майстерню склодува, пекарню та інші споруди з різних куточків Швеції. Зараз у Скансені представлено понад 150 будинків XVIII–XX ст. Назву "скансен" почали застосовувати до інших етнографічних музеїв просто неба.
16 жовтня 1978-го у Ватикані конклав кардиналів обрав Папою Римським краківського митрополита 58-річного Кароля Войтилу. Став наймолодшим понтифіком і першим слов'янином на престолі. Взяв ім'я Іван Павло ІІ. Вирізнявся тим, що багато подорожував світом. 2001-го приїздив у Київ і Львів. Помер 2005 року. Церква оголосила його святим.
2 
35413
Коментарі