– Якщо в під'їзді була розмальована стеля – це означало, що дім елітний і житло тут дороге, – розповідає про львівські розписи на стелях XVIII–XIX ст. мистецтвознавець Юрій Бірюльов, 63 роки.
Таких будинків у місті лишилося кілька десятків. Екскурсоводи показують туристам візерунки на вул. Нечуя-Левицького, 11, Глібова, 15, Свободи, 23, Лисенка, 27, пл. Ринок, 39, вул. Краківській, 9, Верхратського, 9.
У під'їзді на Глібова, 15 стеля датована 1891 роком. Будинок зведений за проектом архітектора Юліана Цибульського. Помешкання в ньому здавали в оренду.
– Винаймали житло тут люди середнього класу – митці, лікарі, адвокати. Робітникові за місячну оренду треба було віддати річну зарплату. Малюнок стелі закладався в проект і кошторис будинку, – пояснює професор Бірюльов. – Цей розпис проектував сам Цибульський.
З 1850-го до 1900 року у Львові діяв цех майстрів, які робили такі розписи. Називали їх "маляже декоративне", "маляже покойові".
Найпоширеніші орнаменти – квіти, геометричні форми. Оздоблення накладали на кілька шарів вологого ґрунту.
– У 1900–1920-х це житло знецінилося. Тоді з'явилися електрика, телефони, ліфти. А ще 1901-го Львовом пустили новий водогін, і в споруджуваних будинках стали класти якіснішу каналізацію, – продовжує Юрій Бірюльов.
У другій половині ХХ ст. стелі з малюнками забілили ремонтники жеків.
– По тих розписах проклали електрику, інтернет. Туристам показую такі стелі як зразок несмаку, – говорить краєзнавець і гід Петро Радковець, 52 роки. – Особливо, коли на символах, що означали знак вогню – круг чи вогняна куля, – прикріпили коробку пожежної сигналізації.
3 
1
Коментарі