"Вінніпег замаяний українськими прапорами", – описує діаспорна газета "Свобода" відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку на площі Парламенту у Вінніпегу 9 липня 1961 року. На той час у Канаді проживали майже півмільйона українців.
Урочистості розпочалися з богослужіння в греко-католицькому храмі. Далі колона рушила на площу. Комітет українців Канади закупив для маніфестації дві сотні синьо-жовтих прапорів. Фігура поета була закрита прапорами Канади та України.
Голова провінції Манітоба Дюфферайн Роблін процитував слова Шевченка "Учітеся, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь, свого не цурайтесь". І пообіцяв: відтепер українську мову вивчатимуть у місцевих середніх школах нарівні з англійською. Хор виконав "Заповіт".
"Сльози, що блищали в очах або текли по обличчях тисяч осіб, коли оркестр, хори і понад 50-тисячна маса народу співали зворушливі слова на мелодію Шевченкового "Заповіту", мабуть, єдині могли виявити невимовну гаму почувань, що їх відчували учасники тієї незабутньої хвилини, – пише "Свобода". – Здавалося, що навіть лагідно-суворе, викуте долотом різьбаря в бронзі лице Поета прояснилось ласкавою усмішкою. Бо ж не одна – як він собі цього бажав, – а тисячі сліз "з очей карих" потекли, вимовляючи з побожністю слова його безсмертного "Заповіту".
Заслону з пам'ятника зняв прем'єр-міністр Канади Джон Діфенбейкер (1895–1979).
– Якби живий Шевченко був тут сьогодні з нами, він би побачив плоди своєї творчості, – заявив глава уряду. – Він би побачив волю, що нею втішаються на цій землі люди його народу. Він би подумав про народ на рідній землі, який все ще не має права вільного визначення своєї долі. Як він зазнавав тиранії за його днів, так тепер не мають свободи його численні сини.
Томас Кук створив першу туристичну агенцію
– Максимальна вигода для максимальної кількості людей за мінімальну ціну, – таким гаслом керувався засновник туризму Томас Кук (1808–1892).
Він народився у баптистській родині в Англії. Працював теслею. Видавав журнал "Щомісячний вісник тверезості". Змушений був закрити його через нерентабельність.
5 липня 1841 року Кук орендує дев'ять залізничних вагонів третього класу, аби влаштувати прогулянку в містечко Лафборо за 20 км від Лондона. У ній беруть участь 570 людей. Відвідують з'їзд товариства тверезості. Окрім того, у вартість поїздки входить гарячий обід. А з лондонського вокзалу мандрівників проводжає оркестр. Коштує це 1 шилінг.
Від 1845-го Кук організовує комерційні подорожі. Створює фірму "Томас Кук і син". Її вважають першою у світі туристичною агенцією. Підписує контракт із залізничною компанією – та надає знижки на перевезення його клієнтам.
Кук влаштовує мандрівки в Ліверпуль. Потім – у Шотландію, місцями романів популярного тоді Вальтера Скотта. Проводить екскурсії замками землевласників, які до того часу були закриті для публіки.
1851-го в Лондоні відбувається Всесвітня виставка. Кук організовує її відвідання для майже 150 тис. людей із різних міст. Через чотири роки подібну виставку проводять у Парижі. Томас береться за організацію подорожі сюди для англійців.
Наступні пункти – Швейцарія, Італія, США. Серед його перших американських клієнтів – письменник Марк Твен. Кук винаймає два пароплави і влаштовує прогулянку Нілом. Після відкриття Суецького каналу 1869 року бере участь у навколосвітній подорожі під гаслом "У Єгипет через Китай". Вона триває вісім місяців.
Видає путівники по містах і країнах. У них не тільки описує найцікавіші пам'ятки, а й дає практичні поради.
"Пані можуть, не порушуючи правил пристойності, заходити в найкращі кафе або сидіти за столиками на вулиці. Однак радимо утриматися від відвідин кафе на північній стороні бульварів, між "Гранд-опера" та вулицею Сен-Дені", – йдеться в путівнику Парижем.
Агенція Томаса Кука існує дотепер.
"З огляду на те, що у будь-якій майбутній світовій війні неодмінно буде використано ядерну зброю, а також оскільки ця зброя становить загрозу існуванню людства, закликаємо уряди всіх країн усвідомити й публічно заявити: суперечки між державами не можуть вирішуватися розв'язанням світової війни. Вимагаємо, щоб вони шукали мирні засоби вирішення всіх спірних питань", –
йдеться в резолюції маніфесту, опублікованого 9 липня 1955 року. Його підписали 11 видатних учених, зокрема фізик Альберт Ейнштейн і філософ Бертран Рассел. Їхніми іменами названо документ.
5 липня 1687 року опубліковано працю Ісаака Ньютона (1642–1727) Philosophiae Naturalis Principia Mathematica – "Математичні начала натуральної філософії". У ній вчений виклав закон всесвітнього тяжіння і три закони руху, пізніше названі його прізвищем. Книжку видало Лондонське королівське товариство розвитку знань про природу. Кошти надав астроном Едмунд Галлей. 300 примірників розкупили за чотири роки.
7 липня 1881-го в першому номері римського Giornale per i bambini – "Журналу для дітей" – надруковано перший розділ казки "Пригоди Піноккіо. Історія дерев'яної іграшки". Автор Карло Коллоді – псевдонім Карло Лоренціні (1826–1890) – був затятим картярем. Коли програвав великі гроші, впадав у депресію і не міг писати. Через це наступні частини "Піноккіо" публікували нерегулярно. Останній розділ вийшов 1883-го. Тоді ж казку видали окремою книжкою.
8 липня 1907 року на Бродвеї у Нью-Йорку відбулася прем'єра шоу "Безумства Зігфілда" – першого в США вар'єте. Автором постановок був конферансьє Флоренз Зігфілд (1869–1932). У них чергувалися музичні виступи й танці. Костюми для акторок шили найкращі модельєри. 1932-го шоу почали транслювати на радіо. Того ж року Зігфілд втратив більшість заощаджень через економічну кризу і помер від плевриту.
4 
35413
Коментарі