Ексклюзиви
Вівторок, 14 вересня 2021 14:35

"Обіймаючи й цілуючи, клялась у вічній любові. Як тут було встояти"

Герберт Веллс переписав проповідь на похороні дружини

"Вона розпалила мою уяву. Ми стали друзями і з бездоганним лицемірством переконували одне одного, що от-от зупинимося. Та продовжували рухатися все далі й далі", – згадував 1933‑го у книжці "Досвід автобіографії" письменник Герберт Веллс про знайомство зі студенткою Емі Кетрін Роббінс, яке відбулося за 40 років до того.

Чоловік викладав біологію в Університетському заочному коледжі Лондона. Почав публікувати у пресі есе та новели. Третій рік жив у шлюбі з двоюрідною сестрою Ізабеллою, яка вчилася на фотографа. Зблизилися, коли Веллс перебрався до Лондона у квартиру її батьків. Багато гуляли містом, відвідували художні виставки, цілувалися. Двоюрідні брати й сестри близькими родичами не вважалися, і шлюби між ними дозволяли. Повінчалися 31 жовтня 1891‑го.

Автор: GETTYIMAGES.COM
  Герберт Веллс написав 40 романів і десятки оповідань. Найвідомішими стали ”Машина часу”, ”Людина-невидимка”, ”Війна світів”, ”Перші люди на Місяці”. У них передбачив використання літаків, танків, космічних подорожей, винайдення ядерної зброї, супутникового телебачення, глобальних мереж. Описував подорож у часі, вторгнення інопланетян, невидимість і біологічну інженерію. Веллс публікував і твори на філософські теми, про перебудову суспільства. Видав дві книжки із всесвітньої історії, майже 30 томів із політичними й соціальними прогнозами. Написав три книги для дітей. Чотири рази номінувався на Нобелівську премію з літератури
Герберт Веллс написав 40 романів і десятки оповідань. Найвідомішими стали ”Машина часу”, ”Людина-невидимка”, ”Війна світів”, ”Перші люди на Місяці”. У них передбачив використання літаків, танків, космічних подорожей, винайдення ядерної зброї, супутникового телебачення, глобальних мереж. Описував подорож у часі, вторгнення інопланетян, невидимість і біологічну інженерію. Веллс публікував і твори на філософські теми, про перебудову суспільства. Видав дві книжки із всесвітньої історії, майже 30 томів із політичними й соціальними прогнозами. Написав три книги для дітей. Чотири рази номінувався на Нобелівську премію з літератури

На рік старша Ізабелла не хотіла дітей і вбачала своє призначення у служінні мистецтву й пізнанні світу. Герберт не заперечував. Та з часом їхні погляди почали розходитися.

"Сімейне життя стало здаватися вузькою, глибокою канавою, яка перерізала широке поле моїх інтересів, – описував відчуття Веллс у романі "Тоно-Бенге". – Здавалося, що кожен прочитаний любовний роман – насмішка над нашим сумним життям. Кожна поема і прекрасна картина тільки відтіняли нудьгу й сірість часу, який ми проводили разом".

Герберт помічає в аудиторії дівчину, яка йому подобається, – Емі Кетрін Роббінс. Називає її Джейн. Бачить у ній "чарівну статуетку дрезденської порцеляни". Вважає близькою по духу.

Ізабелла дізнається про коханку чоловіка. Розлучаються в січні 1894‑го.

Кожен любовний роман – насмішка над нашим сумним життям

Біля Джейн Герберт почувається впевнено і спокійно. Цінує за інтелігентність і такт, який дає змогу закривати очі на його недоліки. Кохана стає вправною господинею в домі, доглядає сад.

Працює секретаркою Веллса – передруковує рукописи, опрацьовує книжки й виписує цитати. Обговорює творчі задуми. Письменник презентує роман "Машина часу", який робить його відомим.

У жовтні 1895‑го пара одружується. Герберт видає по дві книги на рік, публікує кілька десятків оповідань і статей. Добре заробляє.

1901‑го Джейн народжує сина Джорджа Філіпа. Батько допомагає доглядати немовля, виховує і грається. За два роки з'являється другий син Френк Річард.

Восени 1904 року Герберт Веллс отримує від Ізабелли лист зі звісткою, що вона вийшла заміж. Ревнує. Знищує листи колишньої дружини та фото з нею. Йому не вистачає Ізабелиної пристрасті. Джейн не задовольняє.

Вечорами Веллс Усе частіше залишає дім у передмісті та їздить до Лондона в пошуках любовних пригод. Дружина дає йому сексуальну свободу. Залишається відданою та люблячою.

Письменник заводить роман із молодою колегою Вайолет Хант. Більшість часу вона проводить у торговельно-розважальному кварталі Сохо з барами та кімнатами для любовних утіх. Знайомить чоловіка з нічним життям Лондона.

Ревнує, знищує листи колишньої

Герберта з коханкою помічає подруга Джейн – Дороті Річардсон. Хоче повернути його в сім'ю. Пишна білявка подобається Веллсу, й він заводить роман із нею. Дороті пізніше опише його в повісті "Ліва рука сходу". З неї Герберт дізнається, що розчарував авторку. Вона мріяла про духовну близькість та інтелектуальні бесіди, а отримала коханця.

Джейн знає про обидва романи. Чоловік дякує їй за розуміння й цінує за домашній затишок. Та не може зупинитись і шукає нових жінок. Попри непоказну зовнішність, підкорює їх розумом, чарівністю, почуттям гумору та славою.

З набагато молодшою Ембер Рівз знайомиться на засіданнях Товариства Фабіана – організації інтелектуалів, які прагнуть встановити соціалістичний стрій шляхом реформ. Проводять час у готельному номері удвох. 1909‑го вона вагітніє.

Автор: geniuses.club
  Англійський письменник Герберт Веллс із дружиною Емі Кетрін Роббінс (ліворуч) жив у шлюбі протягом 32 років, народили двох синів. Мав і позашлюбних дітей. Праворуч – його донька Анна Джейн від письменниці Ембер Рівз. Дружина знала про інших жінок і дітей чоловіка, прощала зраду, спілкувалася з ними. Фото 1920 років
Англійський письменник Герберт Веллс із дружиною Емі Кетрін Роббінс (ліворуч) жив у шлюбі протягом 32 років, народили двох синів. Мав і позашлюбних дітей. Праворуч – його донька Анна Джейн від письменниці Ембер Рівз. Дружина знала про інших жінок і дітей чоловіка, прощала зраду, спілкувалася з ними. Фото 1920 років

Коханець відвозить Ембер у Францію та орендує будинок. Помічає невмілість співмешканки в домашніх справах. Хоче більшої турботи й уваги до себе. Ембер натомість вирішує припинити стосунки. Веллс повертається до дружини. За кілька місяців коханка народжує доньку Анну Джейн.

Герберт листується з німецькою письменницею Елізабет фон Арнім. Хоче зустрітися. У листопаді 1910 року влаштовує побачення в Лондоні. Жінка овдовіла, має молодший для її віку вигляд. Причаровує тендітністю, улесливими манерами та приємним голосом. Письменник запрошує її додому.

– У її вустах навіть німецька мова звучить мило, – ділиться враженнями від гості Джейн.

Співмешканка була невміла в домашніх справах

Німкеня не збирається відбивати Герберта. Вважає його вимогливим, примхливим та непостійним. Протягом 1911–1913 років періодично живе з ним у своєму маєтку у Швейцарії. Обурюється, що коханець щодня пише листи дружині. Веллс розриває зв'язок із фон Арнім, бо та починає занадто ревнувати.

У тижневику "Вільна жінка" Герберт читає розгромну рецензію на свій роман "Шлюб". Критику зазвичай сприймає бурхливо, але цього разу реагує спокійно. Статті авторки Ребекки Вест бачив раніше. Подобалися гостротою і сміливістю.

Відправляє їй запрошення на обід. У призначений день журналістка приходить. Зачаровує подружжя господарів. Її справжнє ім'я Сісіл Ферфілд. Має 20 років, симпатична, розумна, дотепна й начитана. Чоловіків-однолітків зневажає. Переконана, що стане письменницею і має намір спілкуватися тільки з відомими людьми. Зв'язком з Веллсом дорожить. Він же бачить у ній чергову коханку. 1914‑го Сісіл народжує від письменника сина Ентоні.

Роман триває 10 років. Жінка хоче побратися з Гербертом. Він дратується й кидає Ферфілд.

Веллса просять дати відгук на роман "Сучасна жінка" голландської письменниці Одетти Кен. Вона вважає англійця духовним наставником і присвячує йому твір про жінку легкої поведінки.

У рецензії письменник називає авторку істотою надзвичайно цікавою. В серпні 1924‑го зустрічається з молодшою на 22 роки шанувальницею в готелі в Женеві.

"Коли увійшов до номера, в ньому сильно пахло жасмином. Горів слабкий нічник, – писав він у спогадах. – Назустріч кинулася мініатюрна жінка у прозорому халаті. Обіймаючи й цілуючи, клялася у вічній любові. Як тут було встояти".

У Франції з коханкою зводить будинок. Вона – турботлива господиня, допомагає з видавничими та фінансовими справами. В сімейне життя Веллса не втручається й легко відпускає до дружини в Лондон. Пише листи до Джейн. Герберта називає чудовим чоловіком і маленьким богом.

Має палкий темперамент і з часом влаштовує коханцю скандали. Інколи провокує на людях. Одного дня з Англії приходить звістка про погіршення здоров'я Джейн. Герберт усе кидає й вирушає додому.

Лікарі повідомляють про запущений рак шлунка. Джейн помирає 6 жовтня 1927‑го. Відспівують у соборі Святого Павла. Веллс бере в настоятеля зразки поминальних проповідей і одну переписує. Сходиться багато людей.

"Це було жахливо, – згадувала Шарлотта, дружина письменника Бернарда Шоу. – Коли орган заграв траурну мелодію, всі встали. Здавалося, простояли багато годин, а орган усе грав. Рвав на шматки наші нерви. Герберт заплакав, як дитина. Священник почав читати проповідь. Це було страшно. Ми немов поринули в море страждання. Коли священник сказав: "Вона ніколи не обурювалася, нікого не засуджувала", – десь узявся порив холодного вітру. Веллс голосно завив. Зрозуміла, як важко буває грішнику".

Деякий час удівець живе у Франції з Одеттою Кен. Та їхні стосунки вже не такі приязні. Жінка шантажем добивається, щоб Герберт переписав на неї будинок. Інакше опублікує їхнє листування. Письменник називає її мерзенною бабою. Кидає і повертається до Лондона.

Це було страшно. Ми поринули в море страждання

1933‑го починає жити з 42‑річною Марією Будберґ, яка родом із Полтави. Її перший чоловік загинув під час революції в Російській імперії, другий – зник у Бразилії. Була в цивільному шлюбі з письменником Максимом Горьким. З 1922‑го жила в Європі.

Веллс наполягає, щоб уклала з ним шлюб. Марія відмовляє, але весь час проводить із хворим і самотнім письменником. Захищає від журналістів і заздрісників.

– Як можна любити Герберта – маленького, старого, товстого, нервового, з пронизливим верескливим голосом і курячим сміхом? – спитав її якось кореспондент.

– А ви знаєте? В нього тіло медом пахне, – відповіла Марія Будберґ.

Автор: GETTYIMAGES.COM
  Науково-фантастичний роман ”Війна світів” Герберта Веллса про конфлікт між людством і позаземною расою вийшов 1898‑го в Лондоні. 1960 книгу перевидали в Нью-Йорку. Обкладинку (на фото) та ілюстрації до неї створив американський художник Едвард Горі
Науково-фантастичний роман ”Війна світів” Герберта Веллса про конфлікт між людством і позаземною расою вийшов 1898‑го в Лондоні. 1960 книгу перевидали в Нью-Йорку. Обкладинку (на фото) та ілюстрації до неї створив американський художник Едвард Горі

"Бідний Герберт! 1930 роки були до нього жорстокі. Він передбачав нацистську загрозу, якої тоді багато хто не бачив. Став пророком і памфлетистом. Його книжок у цьому новому стилі не розкуповували, як романи, написані замолоду й у наступні роки. Він з багатьох поглядів був справжнім провидцем. Але мав особливе вміння гладити кращих друзів проти шерсті", –

Брюс Локкарт (1887–1970), дипломат, розвідник, журналіст

Брав інтерв'ю у Сталіна

1866, 21 вересня – в передмісті Лондона Бромлі в сім'ї власника крамниці народився Герберт Веллс. Був третім сином. Мати в щоденнику записувала: "Малюк неспокійний і настирливий. З жодним із моїх дітей не було так важко".

1884 – після класичної школи Мідгерст і Кінгс-коледжу Лондонського університету стає практикантом у сільській школі. Його учні успішно складають іспити. Герберт отримує винагороду та привертає увагу чиновників міністерства освіти. Пропонують прослухати курс лекцій на біологічному факультеті в Королівському коледжі науки. Перший курс закінчує добре, а на наступних починаються практичні заняття – і його оцінки гіршають. Провалює випускні екзамени.

1889 – працює у школі в Лондоні. Здобуває ступінь бакалавра наук із зоології за програмою зовнішнього навчання Лондонського університету. Стає викладачем Університетського заочного коледжу.

1893 – починає писати есе й новели для Pall Mall Gazette і Pall Mall Budget. Завершує викладати і стає вільним журналістом. Отримує замовлення на серію повістей і романів з науковою тематикою. 1895 року публікує перший роман "Машина часу".

1900 – разом із письменником Бернардом Шоу створює клуб "Взаємодія", що об'єднує "реалістично мислячих" соціалістів, які прагнуть захопити важелі влади. В 1903–1909 роках входить до Товариства Фабіана, яке сповідує ідеї соціалізму. Бере участь у виборчій кампанії до парламенту Вінстона Черчилля. Створює й очолює Королівську асоціацію наукових коледжів.

1922 – на парламентських виборах виставляє свою кандидатуру від Лейбористської партії по виборчому округу Лондонського університету. Програє. Бере участь у створенні Ліги Націй. Писав брошури "Ідея Ліги Націй", "Роздуми про створення всесвітньої організації".

1933 – обирають президентом ПЕН-клубу. Наступного року їде до Москви й бере інтерв'ю в Йосипа Сталіна. Робить висновки, що найближчим часом у СРСР позитивних реформ не буде. Розмову публікує в The New Statesman.

1946, 13 серпня – помирає в Лондоні. За заповітом тіло кремують і попіл розвіюють над Ла-Маншем біля англійського острова Вайт.

Зараз ви читаєте новину «"Обіймаючи й цілуючи, клялась у вічній любові. Як тут було встояти"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі