"Увага! Мандрівникам, які планують подорож океаном, нагадуємо: Німеччина та її союзники – у стані війни з Великою Британією. Судна, що плавають під британським прапором, можуть знищувати. Ви мандруєте на свій страх і ризик", – таке повідомлення публікує газета New York Tribune 1 травня 1915-го. Тоді з Нью-Йорка до Ліверпуля вирушає британський лайнер "Лузитанія".
На судні перебувають 1262 пасажири та 698 членів екіпажу. У каютах першого класу розміщуються американські бізнесмени, політики, митці. Серед пасажирів – 950 підданих Британської імперії, 189 громадян США, 71 – Російської імперії, 15 – Персії, 8 – Франції та жителі ще 11 країн. З-поміж мандрівників – 129 дітей.
– Дурниці, – каже капітан "Лузитанії" 58-річний Вільям Тернер тим, хто показує йому попередження. – Немає приводів для хвилювання. Наш лайнер залишається найшвидшим кораблем в Атлантиці. Ніяке німецьке військове судно чи підводний човен не зможуть наздогнати нас.
Триває Перша світова. Німеччина починає підводну війну проти ворогів, випускає на морське патрулювання 27 субмарин. Серед них – найсучасніший підводний човен U-20 під командуванням капітана 30-річного Вальтера Швіґера. Має шість торпед на борту, занурюється на глибину до 50 м, може подолати 150 км без піднімання на поверхню.
"Атакуйте всі без винятку британські кораблі: військові, транспортні, торгові", – отримує повідомлення Вальтер Швіґер. Перебуває в Ірландському морі. Нападає на торгову шхуну, пароплав і суховантаж. Попереджає екіпажі, щоб ті могли врятуватися на човнах.
Капітан Вільям Тернер отримує інформацію про активність німецької субмарини на його маршруті. Спускається в салон, де пасажири розважаються на шоу талантів.
– Мені стало відомо, що можлива поява ворожих підводних човнів, – перериває виступ. – Та ми впевнені, що Королівський флот не дозволить, аби нас скривдили.
Насправді військові їх не супроводжують. Перший лорд адміралтейства Вінстон Черчилль скасував охорону, бо не хотів ризикувати кораблями.
7 травня 1915-го Вальтер Швіґер помічає в перископ "Лузитанію" за 700 м. Дає команду: "Вогонь!" Торпеда вагою понад тонну за 40 с після пуску влучає в правий борт. Лайнер стає некерований.
Пасажири вибігають на палубу. Дехто з рятувальними жилетами. Матроси садять у шлюпки жінок і дітей. Перші дві перевертаються. Людей виловлюють. Лунає вибух всередині корабля, і той починає швидко тонути.
"Судно недовго залишатиметься на плаву. Я йду на глибину 2 метри і беру курс у відкрите море. Не зміг випустити другу торпеду в цей натовп живих людей, які намагаються врятуватися", – записує в бортовий журнал Швіґер.
З пів сотні рятувальних човнів "Лузитанії" шість вдається спустити на воду. Капітан залишається на містку, доки хвиля не викидає його за борт. Судно йде під воду за 18 хв. після атаки за 19 км від берега.
Сотні людей плавають у морі. Чіпляються за уламки меблів. Температура води +11°C. За 2 год. на допомогу приходять два рибальські човни. Дістають постраждалих і швидко залишають місце трагедії. Пізніше з'являється пароплав "Блубелл". Підбирає капітана Вільяма Тернера.
"Німеччина вчинила гуманно, атакувавши британський пароплав із пасажирами в межах військової зони. На відміну від англійців, які жадають голодної смерті всього німецького народу", – пише видання Kо¨ lnische Volkszeitung про катастрофу "Лузитанії". Натякають на блокаду, яку тримають противники.
Під час катастрофи "Лузитанії" загинули 1198 осіб. Через те, що серед них були американці, в США активізувався рух за вступ у війну. Але президент Вудро Вільсон зробив це лише 1917-го.
2500 рублів заплатили за 24-річного Тараса Шевченка полковнику 40-річному Павлові Енгельгардту 4 травня 1838-го. Це вп'ятеро більше за вартість звичайного кріпака. Сума була еквівалентна 45 кг срібла. Гроші зібрали друзі Шевченка – художник Карл Брюллов, письменник Євген Гребінка та мистецтвознавець Василь Григорович
"Наше місто стало в один ряд із європейськими столицями. Люди отримали новий, недорогий і вигідний засіб комунікації", –
пише Gazeta Lwowska 3 травня 1880-го про запуск кінного трамвая у Львові. Раніше місцеві користувалися дво- та чотиримісними каретами чи возами. Перший трамвайний маршрут завдовжки 3,8 км з'єднав залізничний вокзал із центром, мав п'ять зупинок. По буднях ним курсували вісім вагонів. Їх позмінно тягали 75 коней
26 квітня 1937 року літаки німецького авіазагону Legion Condor атакували місто Герніку в Іспанії. Протягом 3 год. скинули 40 т бомб, розстрілювали людей із кулеметів. У країні тривала громадянська війна між націоналістами і республіканцями. Гернікою володіли солдати армії Іспанської республіки. Націоналістів на чолі з генералом Франсіско Франко підтримував канцлер Німеччини Адольф Гітлер. Він надіслав бомбардувальники. Завдяки цьому союзники за два дні зайняли місто. У Герніці загинули 1650 жителів, половина будівель згоріла.
1 травня 1682-го французький король 44-річний Людовик XIV у Парижі відкрив першу у світі обсерваторію. Дав гроші на прилади для дослідження. Астрономи мали спостерігати за небесними світилами та створювати навігацію для морських подорожей. Обсерваторія досі працює, там проводять міжнародні наукові зустрічі.
Коментарі