четвер, 22 грудня 2016 11:50

На Петра "Полтаву" полювали понад п'ять тисяч чекістів і солдатів

"Відійшла у засвіти найшляхетніша людина, яку мені довелось зустріти в житті. Скільки то утратила наша боротьба з його смертю. Та й не тільки боротьба. Світ утратив одного з найкращих Господніх сотворінь на землі", – пише підпільниця Марія Савчин про смерть Петра Федуна на псевдо "Полтава". Він загинув у бою з чекістами біля села Новошин – сучасний Жидачівський район Львівської області – 23 грудня 1951 року.

Автор: Бродівський краєзнавчий музей
  Ідеолог ОУН Петро Федун ”Полтава” (1919–1951) в однострої Червоної армії. ”Був середнього зросту, худорлявий, як зрештою всі повстанці, і гарно збудований, – описує його повстанка Марія Савчин-”Марічка”. – Не був вродливий з лиця. Його риси справляли враження наче витесаних рукою скульптора у камені, неподатливому на детальне вигладження. Зате в нього були дуже промовисті очі. Вони променіли добром і шляхетністю. Коли зустрітися з його поглядом, він збережеться у пам’яті. Зодягнутий у мундир совєтського офіцера, цупко підтягнутий шкіряним поясом, з якого звисала кобура з пістолетом, назовні він мав вигляд військовика. Але насправді ”Полтава” був наскрізь цивільною людиною”
Ідеолог ОУН Петро Федун ”Полтава” (1919–1951) в однострої Червоної армії. ”Був середнього зросту, худорлявий, як зрештою всі повстанці, і гарно збудований, – описує його повстанка Марія Савчин-”Марічка”. – Не був вродливий з лиця. Його риси справляли враження наче витесаних рукою скульптора у камені, неподатливому на детальне вигладження. Зате в нього були дуже промовисті очі. Вони променіли добром і шляхетністю. Коли зустрітися з його поглядом, він збережеться у пам’яті. Зодягнутий у мундир совєтського офіцера, цупко підтягнутий шкіряним поясом, з якого звисала кобура з пістолетом, назовні він мав вигляд військовика. Але насправді ”Полтава” був наскрізь цивільною людиною”

Федун родом із села Шнирів – тепер Бродівський район. 1940-го його мобілізували до Червоної армії. Відправили у Фінляндію – там тривали бойові дії. Пізніше потрапив у полон до німців. Там вирішив пристати до українського збройного опору.

– Ми мусимо боротись. Немає іншого виходу, якщо не хочемо зникнути з лиця землі, – казав.

Він редагує журнал Організації українських націоналістів "Юнак". Керує політвиховним відділом і референтурою пропаганди. На початку 1948-го в криївці на схилі гори Парашки пише брошуру "Хто такі бандерівці і за що вони борються". У ній пояснює завдання ОУН.

"Борючись за незалежну українську державу, ми боремося тільки за здійснення українським народом тих прав, якими вже давно користується величезна більшість народів світу, і які вже давно визнано природними правами кожного народу, – йдеться у брошурі. – Наша боротьба є законною навіть з точки зору большевицьких законів: конституція СРСР забезпечує за кожним народом право на вільний вихід із складу СРСР. До всіх народів світу ми плекаємо щирі симпатії. З усіма народами світу, в тому числі і з російським, який побудує свою національну державу на своїх етнографічних землях, ми хочемо жити в дружбі і співпраці".

Автор: Галузевий державний архів Служби безпеки України
  Схема криївки, у якій переховувався і загинув Петро Федун. Малюнок із кримінальної справи
Схема криївки, у якій переховувався і загинув Петро Федун. Малюнок із кримінальної справи

Під час облави рукопис потрапляє в руки Міністерства державної безпеки. За чернетками Федун пише брошуру ще раз. Її перекладають російською мовою і поширюють серед населення. При другому управлінні МДБ створюють підрозділ "Н" – для боротьби з українськими націоналістами. "Полтаву" шукають 18 офіцерів, 170 солдатів внутрішніх військ МДБ і дві агентурно-бойові групи з числа колишніх повстанців. Слідча справа називається "Шакал". Регіон перебування більш-менш визначений – Станіславська, сучасна Івано-Франківська область. Федун змушений постійно змінювати місце дислокації.

Від листопада 1951-го переховується в лісі під Новошином. Територія розташована на перетині чотирьох областей – Станіславської, Тернопільської, Дрогобицької та Львівської. В полон до чекістів потрапляють двоє його охоронців. Вони розповідають, де переховується керівник.

Спецоперація з ліквідації починається 21 грудня. У ній беруть участь 4574 офіцерів і солдатів, 60 інструкторів зі 110 службово-розшуковими собаками, 500 курсантів і 230 автомашин. Через два дні виходять на сховок "Полтави" і трьох його товаришів. Після перестрілки повстанці підпалюють криївку і стріляються.

"Криївка розбита, довкруги сліди бою – постріли на пнях дерев, – йдеться у складеному наступного року "Акті звідомлення про обставини й здогадані причини загибелі славної пам'яті "Максима" й "Полтави" та друзів". – Сама криївка попалена. Поміж недопаленими речами – куфайка, власником якої був друг "Полтава". На пачці криївки є виразні сліди від пострілів в напрямі назовні – це свідчило б, що друзі, які тут впали, відбивалися".

Тіла загиблих привозять до Львова і закопують в яму з негашеним вапном.

Автор: РИА Новости
  21 грудня 1925-го в Большому театрі у Москві відбулася прем’єра фільму режисера Сергія Ейзенштейна (1898–1948) ”Броненосець ”Потьомкін”. Присвячений повстанню на однойменному кораблі, що відбулося за 20 років до цього. Через місяць стрічка вийшла у прокат. За кілька тижнів її переглянули понад 300 тисяч людей. 2010-го британський журнал Empire помістив ”Броненосець ”Потьомкін” на третє місце в переліку найкращих неангломовних фільмів світового кінематографа. На фото – реклама стрічки на вході до другого Державного кінотеатру в радянській столиці
21 грудня 1925-го в Большому театрі у Москві відбулася прем’єра фільму режисера Сергія Ейзенштейна (1898–1948) ”Броненосець ”Потьомкін”. Присвячений повстанню на однойменному кораблі, що відбулося за 20 років до цього. Через місяць стрічка вийшла у прокат. За кілька тижнів її переглянули понад 300 тисяч людей. 2010-го британський журнал Empire помістив ”Броненосець ”Потьомкін” на третє місце в переліку найкращих неангломовних фільмів світового кінематографа. На фото – реклама стрічки на вході до другого Державного кінотеатру в радянській столиці

19 грудня 2007 року проголошено незалежність Республіки ­Лакота. Займає територію 200 тис. кв. м на межі п'яти штатів США. Ініціатор – Рассел Мінс (1939–2012) із племені оглала-сіу. Вважав, що у складі США індіанці приречені на вимирання. Тривалість життя тут – 44 роки, 97% населення перебувають за межею бідності. Республіку не визнала жодна держава світу.

21 грудня 1913 року в недільному додатку до газети New York World опубліковано головоломку. Читачам потрібно було відгадати 32 слова і записати їх у клітинках рядків і стовпчиків, що перетиналися. Загадка називалася word-cross – "слово-хрест". Автор – журналіст Артур Вінн (1862–1945). Надалі готував такі головоломки щотижня. Пізніше назва трансформувалася у кросворд.

24 грудня 1871 року в Каїрі відбулася прем'єра опери Джузеппе Верді (1813–1901) "Аїда". Створив її на замовлення уряду Єгипту з нагоди відкриття Суецького каналу, що відбулося за два роки до цього. В центрі сюжету – кохання давньоєгипетського воєначальника та ефіопської принцеси під час війни їхніх народів. Ім'я Аїда придумав дослідник Огуст Марієтт (1821–1881), який консультував композитора.

28 років, два місяці й 19 днів прожив на безлюдному острові британський моряк Робінзон Крузо – головний герой однойменного роману Данієля Дефо (1660–1731). За сюжетом, його знайшли моряки 19 грудня 1686 року. Повна назва твору – "Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля, крім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим". Видану 1719 року книжку називають першим англомовним романом. Дефо написав ще два твори про Робінзона Крузо. У них той мандрує по Азії та Європі, розмірковує над життям. Проте популярності книжки не здобули

Зараз ви читаєте новину «На Петра "Полтаву" полювали понад п'ять тисяч чекістів і солдатів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути