Останні кадри комедії "Кавказька полонянка": героїню Наталії Варлей на дорозі підбирає елегантний мікроавтобус і везе вдалечінь. Цю машину, що виглядала геть як іномарка, режисер Леонід Гайдай позичив у Ворошиловграді – так тоді називався Луганськ. І була вона вітчизняного виробництва – мікроавтобус "Старт". Розробили й виготовили його 1963-го на авторемонтній базі в Сіверськодонецьку, що на межі Луганської й Донецької областей.
Місцевого художника-конструктора Юрія Андроса надихнула американська виставка в московському парку Сокольники, де він побував як делегат від Ворошиловградської області. Захопившись аерокосмічним стилем заокеанських авто, Андрос накреслив проект мікроавтобуса "Старт". Приніс до директора авторембази. А той саме мізкував, як втілити чергову постанову згори – почати активно використовувати в машинобудуванні новомодний пластик. Із нього й вирішили – як експеримент – виготовити кузов мікроавтобуса. Отже, першість тут належить не японцям, а сіверськодонецьким умільцям. Щоб перевірити на міцність, авто навіть кидали з 12-метрової висоти. Двигун і ходова у "Старту" були від "Волги" ГАЗ-21.
У середині вересня 1963 року перший "Старт" своїм ходом, подолавши понад 1000 км, дістався Москви. Авто викликало фурор: про нього розповіли на центральному телебаченні у програмі "Час" і в газеті "Правда". Виставили на ВДНГ СРСР. Там показали Микиті Хрущову – залишився задоволений. Однак розгорнути повноцінне виробництво перших українських мікроавтобусів у невеликому Сіверськодонецьку можливості не було. Зокрема й через те, що технологія виготовлення склопластикових кузовів була складна й трудомістка. За сім років там випустили 100 "Стартів". Здебільшого їздили як маршрутні таксі. Після першої півсотні стало важко вибивати в Москві нові деталі з дефіцитних "Волг". "Старт" загубила заздрість керівників заводів і НДІ радянського автопрому, яких "взуло" маленьке підприємство з української провінції. Тож вставляли палиці в колеса як могли, доки не зірвали проект. А невдовзі більшість із команди, що працювала над "Стартами", пішли із сіверськодонецької авторембази.
"Старти" взялися випускати й у Луганську та Донецьку – під маркою "Донбас". Але тільки на замовлення підприємств, і з умовою, що нададуть запчастин хоча б зі списаних авто марки ГАЗ-21. Випустили близько трьох десятків. Тим часом дороги Радянського Союзу завойовували мікроавтобуси RAF Ризької автомобільної фабрики. Їх також спроектували без благословіння з Москви, але зуміли поставити на повноцінний конвеєр. Однак, коли на Ризькій кіностудії знімали комедію "Последний жулик", дія якої розгортається в недалекому майбутньому, взяли не RAF, а виписали з України біло-блакитний "Старт". Бо, мовляв, саме так виглядатимуть радянські автомобілі ХХІ ст. А потім була "Кавказька полонянка". Її переглянули 76,5 млн глядачів. А "Старт", що засвітився в її фінальних кадрах, так і залишився машиною, яку знали всі, але в житті бачив мало хто.
В Україні на ходу залишився лише один сіверськодонецький мікроавтобус – у Музеї транспорту "Самохід" у місті Краматорськ на Донеччині.
2 
35413
Коментарі