Козаки, вшанувати яких прийшли півмільйона людей

У червні 1651 року біля села Пляшева – тепер Радивилівський район Рівненської області – відбулася одна з найбільших битв в історії козаччини. 100-тисячне військо під проводом Богдана Хмельницького зійшлося з удвічі більшою армією польського короля Яна ІІ Казимира. Поляки перемогли, але мусили розпочати переговори з козаками. Битва отримала назву Берестецької – від найближчого міста.

Вшанувати загиблих козаків вдалося тільки у 1910-х – на полі спорудили храм Святого Георгія. Із сусіднього села Острів сюди перенесли дерев'яну церкву Святого Михайла – за легендою, перед боєм тут молився Хмельницький. Знайдені рештки вояків виставили у саркофазі.

Мій тато родом із села Гектари Горохівського району Волинської області. Звідси до Пляшевої – 7 кілометрів навпростець через поле. У гарну погоду від нашої хати було видно, як виблискує купол Георгіївської церкви. Коли їхали з обласного центру до родини, часто заїжджали на "Козацькі могили". Не дивно, що в моїх альбомах для малювання переважно фігурували вояки-запорожці у вишиванках і шароварах.

 

За радянських часів про маніфестації не могло бути мови. Перше масове вшанування відбулося в червні 1990-го. Мені тоді виповнилося 6 років. Пам'ятаю, як ми кілька кілометрів ішли в натовпі. Багато людей були у вишиванках. Тримали синьо-жовті прапори з металевими наконечниками-тризубами – таких я раніше ніколи не бачив.

Найбільше людей на "Козацьких могилах" зібралися 1991-го. Преса писала, що з нагоди 340-ї річниці битви до Пляшевої з'їхалося півмільйона осіб. У полі відкрили пам'ятник загиблим козакам. У церемонії взяв участь Патріарх УАПЦ Мстислав, який уперше за майже 50 років приїхав в Україну. А ще – тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук. Хтось пустив чутку, що він прилетить вертольотом. Тому люди з інтересом вдивлялися в небо. Але щойно розпочався мітинг, Кравчук несподівано вискочив на сцену з машини швидкої допомоги.

Щоправда, я того всього не бачив. Автомобілів не випускали з Берестечка. Потрібно було добиратися пішки кілька кілометрів під палючим сонцем. Тато пішов, а мама зі мною й 3-річним братом гуляла містом. Як сатисфакцію мені тоді придбали синьо-жовтий вимпел із козаком.

×