– 1941-го німці почали збирати церковні дзвони. Хотіли переплавляти їх на снаряди, – розповідає 81-річний Микола Мацьків із селища Коропець Монастириського району на Тернопільщині. – Усі дзвони області звозили до Бучача (тепер райцентр на Тернопільщині. – Країна). Голова нашого кооперативу Микита Синчук крутився біля окупантів. Став випитувати, як би наші два дзвони залишити. Німці натякнули: якщо їх не буде на дзвіниці, то ніхто й не шукатиме. Спочатку ми думали закопати біля церкви. Але вона стоїть край дороги, навколо земля тверда. Уночі три чоловіки зняли їх і закопали у дворі священика.
1944-го радянська влада зруйнувала церкву в Коропці.
– Почали відбудовувати після розпаду Союзу. Згадали про дзвони, – додає Микола Іванович. – Я говорив із чоловіками, які їх знімали. Казали, що закопали навпроти дверей стайні священика. Там була криниця, і від неї взяти 20 кроків у сторону церкви. Я цілий день шукав там із металошукачем. Списав усе на слабкий прилад.
У колишньому дворі священика звели житловий будинок. 12 січня 2018-го робили водогін власниці дому Олені Ксеник, 80 років.
– Копали траншею для труби, – говорить жінка. – Йшли від фундаменту й до криниці. Під асфальтом біля дому лопата вдарилася об щось металеве. Думали, то якась труба чи бомба. Розгребли землю, побачили дзвони. Лежали на глибині 1,5 метра. Менший заважив 20 кілограмів, більший – 130.
На великому дзвоні є рік – 1922. Обох на підводі відвезли до селищної ради, звідти – до церкви Святого Миколая. Вони не потребують реставрації. Спеціально для них планують звести дзвіницю.
7 
35413
Коментарі